Подекуди акваріумісти-початківці шукають витривалих і невибагливих риб, які здатні жити без особливого догляду за акваріумом. Як кажуть – щоб кинути рибу в акваріум і забути. Гуглять вони приблизно таке: «які рибки можуть жити без кисню та фільтра», «чи можна утримувати рибок без компресора», «витривалі рибки, які не потребують догляду», «живучі акваріумні рибки», «рибки, які живуть найдовше».
Рибок, яким не потрібен кисень, не існує в природі! Просто засвоювати вони його можуть по-різному.
Догляд в акваріумі потрібен для будь-яких риб. Як правильно утримувати акваріумних рибок і доглядати за акваріумом ви можете знайти на цьому сайті.
Справді, існують рибки, які менш вибагливі до додаткової аерації для насичення киснем води в акваріумі. Ці рибки у процесі еволюції набули здатність отримувати кисень не лише з самої води. Одні можуть вдихати атмосферне повітря, інші – кисень отримують навіть через шкіру.
Риб, які здатні споживати кисень не лише з води, можна поділити на три групи: лабіринтові, в’юнові і сомоподібні.
Лабіринтові
Є цілий підряд лабіринтових риб, які здатні вдихати повітря. Найбільш відомі з них:
Окрім зябер, вони мають спеціальний лабіринтовий орган або лабіринтовий апарат, який дозволяє їм дихати атмосферним повітрям. Він розташований у верхній частині зябрової порожнини, утворений з трансформованих зябрових дуг. Звивиста система численних складок, що підтримується кістковими пластинками, утворює справжній лабіринт. Його стінки якого пронизані величезною кількістю дрібних кровоносних судин.
Фактично лабіринтовий апарат виконує роль легенів. Періодично риби спливають до поверхні води й хапають ротом чергову порцію повітря. Атмосферне повітря наповнює лабіринт й насичує кров киснем. Далі кров спрямовується до спинної аорти й розноситься по всьому тілу.
Такий лабіринтовий орган виник як засіб пристосування до життя у бідних на кисень водоймах. Це можуть бути мілкі водойми з розігрітою на сонці водою, заболочені ями, заливні рисові поля, навіть смердючі канави на узбіччі доріг. Деякі риби за рахунок цього органу на 70 % забезпечують свої потреби в кисні.
Також читайте: 16 цікавих фактів про акваріумних рибок
Важливо знати, що додаткове дихання є для лабіринтових риб життєво необхідним. Якщо вони не матимуть доступу до поверхні води, то можуть загинути навіть у добре насиченій киснем воді, де їм цілком вистачило б і зябрового дихання.
Що цікаво, мальки лабіринтових риб не мають від народження лабіринтового органа. Він формується у них лише через 2-5 тижнів після народження.
Сомоподібні
У природі нараховують понад 3 тисячі видів сомоподібних. Та лише деякі з них живуть в акваріумах. Насамперед це пов’язано з їх розмірами.
Майже всі сомоподібні тримаються біля дна та не дуже добре плавають.
Деякі види сомоподібних можуть дихати атмосферним повітрям.
В акваріумах напевно більшість сомів мають таку здатність. Зокрема, вони мають додаткове кишкове дихання, що дозволяє цим рибам дихати при будь-яких умовах води. Кишечник використовується для поглинання кисню, а повітря видувається з заднього проходу.
Ось найбільш популярні з них:
коридораси, яких є багато різновидів: коридорас крапчастий, коридорас золотистий, коридорас панда, коридорас венесуельський, коридорас пігмей, коридорас джулі та ін.
синодонтіси, одним з найвідоміших різновидів яких є сом-перевертень
отоцинклюси
.
Як ми згадували, усі вони дуже різні за розмірами. Наприклад, плекостомуси та птеригопліхти – це доволі великі соми. Тож зважте при купівлі.
В’юнові
В’юнові також мають кишкове дихання.
Найбільш поширені в акваріумах такі:
