Ктенопома леопардова – лабіринтова рибка, яка, як і гурамі та півники, здатна отримувати кисень не лише з товщі води, а й з повітря. Без сумніву надзвичайно цікава у поведінці рибка. Це хижак, але досить обережний. Небезпечний і боязкий водночас. Ктенопома – справжній мисливець з неймовірними інстинктами. Якщо вона раз побачила жертву, то не заспокоїться, поки її не знайде і не з’їсть. При цьому нападає із засідки. Хто хоч раз тримав у себе ктенопому, ніколи не забуде цю дивовижну рибку.
Ктенопома леопардова має особливий орган – лабіринт, за допомогою якого здатна заковтувати атмосферне повітря і використовувати його для дихання. Це дозволяє виживати рибкам в водоймах з низьким вмістом кисню.
Ктенопому маленькою рибою не назвеш аж ніяк, окремі особини можуть сягати 15-20 см. Тіло високе, сплющене з боків, за формою нагадує лист дерева. Передня частина тіла витягнута, на голові великі очі. Спинний і анальний плавники з зазубринами, що нагадують шипи.
. . . .
Основне забарвлення тіла жовтувато-коричневий, по ньому розкидані темні плями, що нагадують забарвлення леопарда. Таке забарвлення дозволяє ктенопомі зливатися з навколишнім середовищем.
Перед кидком на жертву верхній плавник ктенопоми різко настовбурчується і набирає вигляд ірокеза. Рот ктенопоми може відкриватись на усю її ширину, тож вона може заковтнути рибку, яка, на перший погляд, не по зубах.
Виділяють кілька різновидів ктенопом (анзорге, восьмиполоса, карликова, конголезька), та найбільш популярна з них – саме леопардова.
Зважаючи, що ктенопома доволі велика риба, та ще й територіальна, для її утримання бажано мати акваріум від 100 літрів, обладнаний кришкою чи покривним склом.
Утримувати рибок можна поодинці або групами. В останньому випадку їх рекомендується заселяти одночасно. Нових особин зграя може зацькувати, не даючи їм ні спокою, ні доступу до їжі. З часом вони просто помирають. Те ж саме може відбутись, якщо садити лише пару рибок у невеликий об’єм.
Більш комфортно ктенопоми почуватимуться при наявності корчів, каменів, інших укриттів та заростей живих рослин. Полохливі ктенопоми люблять приглушене світло. Саме у таких умовах вони люблять полювати.
Як для будь-яких хижаків, для них бажаний живий корм, та й морожений мотиль підійде.
Навіть на звичайний сухий корм вони кидаються так, ніби він може втекти. Дехто практикує годувати ктенопом відбраковкою меншої риби. Вони з радістю підчистять завелику популяцію гуппі чи креветок черрі. Саме при годуванні живим кормом ктенопома постане у всій свої красі, продемонструє навички справжнього мисливця.
Продуктивний фільтр та щотижневі підміни води – обов’язкові. Оптимальні параметри води:
Т = 23-28 ° С, pH = 6.0-7.2, GH = 4-12. При цьому можуть жити і у значно ширших показниках.
Розведення ктенопом досить складний процес. Фактично більшість рибок надходять у продаж з рибоводних ферм з Південно-Східної Азії.
Мало кому вдавалось отримати потомство у домашніх умовах.
Для цього потрібен просторий нерестовий акваріум зі свіжою, м’якою водою, великою кількістю плаваючих рослин.
Створити пару надзвичайно складно, тому рекомендують поселити разом групу молодих риб і дочекатися моменту, коли вони самі розіб’ються на пари. Статевий диморфізм у риб не виражений. Самця можна відрізнити хіба по дещо більш яскравому забарвленню.
Ктенопоми абсолютно не турбуються про потомство. Самка просто відкладає ікру на субстрат, самець запліднює її. Ікринки, спливаючи вверх, затримуються в плаваючих на поверхні рослинах. Інкубація триває близько 48 годин. Після цього на світ з’являються личинки. За тиждень вони можуть перейти на самостійне харчування.
Ікри вони відкладають багато, та виживає лише незначна частина.
При підборі сусідів ктенопоми леопардової не варто забувати, що це хижак. З’їсть усіх, хто поміститься до рота. Вона апатична до співрозмірної їй риби, поки не виросте і не сприйме її за корм. Тому тут варто враховувати, до якого розміру ростуть співмешканці. Маленькі ктенопоми спокійно живуть і разом з неонами і гуппі, поки ті приблизно однакового розміру. Якщо це єдине населення, з часом в акваріумі лишиться лише одна рибка.
У загальному акваріумі вживаються зі скаляріями, гурамі, лабео, дрібними і середніми цихлідами, торакатумами, анциструсами, іншими мирними сомами.
З живородок можуть підійти хіба дорослі мечоносці.
