Догляд за рибками гуппі
4369

Догляд за рибками гуппі

Гуппі – прісноводні акваріумні рибки, які народжують мальків без ікрометання, тому їх зараховують до живородків (сюди ж належать мечоносці, пецилії та молінезії). Один із найбільш поширених видів акваріумних рибок. Їх утримують як початківці, так і професіонали. Більшість акваріумістів починали саме з них. Усе через простоту їх розведення та утримання. Самка гуппі може щомісяця продукувати до 50 і більше мальків.

Самці відрізняються від самок великими хвостами і яскравим різноманітним забарвленням, виростають не більше 3 см. Самки дещо більші за самців до 6 см, але їх забарвлення скромніше.



Та завдяки рокам селекційної роботи акваріумістам вдалось вивести красивіші породи самок – вони мають уже забарвлені плавники. Однак різноманіття самців суттєво більше.

Особливості догляду за гуппі

Гуппі досить невибаглива рибка, до параметрів води і якості корму вони неособливо вимогливі. Однак найкращий вигляд мають при хороших умовах утримання і чистій воді. Оптимальна температура для них 24 - 26 градусів. Та діапазон температур, при якому можуть жити ці рибки, – від 18 до 30 градусів. Прийнятна кислотність води для них – 6,5 - 8,5 pH, жорсткість до 25 gH.

Різкі зміни температури і характеристик води (рH, gH) погано позначаються на стані плавників самців.

Живуть 2-3 роки. Усе залежить від температури та якості води.



Доведено, що гуппі живуть довше у холоднішій воді, оскільки у теплій процеси старіння проходять швидше.

Саме тому радять температуру все ж не вище 24 градусів. При такій температурі рибки ростуть більшими, а мальки розвиваються більш рівномірно.

Годувати рибок можна двічі на день невеликими порціями, використовуючи як спеціалізовані сухі корми, так і універсальні живі (мотиль, дафнія, трубочник). Важливо, щоб корм був різноманітним, тоді рибки краще почуватимуся і матимуть яскравіше забарвлення. Ні в якому разі не варто перекормлювати,бо гуппі схильні до ожиріння.

Присутність рослинок в акваріумі лише урізноманітнить раціон.


Гуппі радо общипують зайві обростання водоростей на них. А для мальків – це чудовий прихисток.

Вважається, що гуппі «прості» в утриманні акваріумні риби, їх досі часто радять початківцям-акваріумістам. Однак останнім часом акваріумісти стикаються з тим, що нещодавно куплені рибки, хоч виглядали здоровими та активними, швидко гинуть без видимих на то причин. Плавники зліпаються, січуться, рибка стає покручена і млява.

Виявилось, що за тривалі роки селекції гуппі стали більш вибагливими до параметрів води.

Якщо у минулому столітті гуппі жили майже за будь-яких умов, як жартували акваріумісти, що навіть у болоті могла б плодитись, то зараз навіть у благополучний акваріум їх треба заселяти дуже акуратно. Дехто навіть тижнями утримує їх у тій же воді, з якою купили, застосовуючи крапельний шлях переведення – щодня підливають невеличкими порціями воду зі свого акваріума. І навіть це не гарантує, що рибка почуватиметься добре у загальному акваріумі.

Врахуйте при купівлі рибок, що гуппі з великими яскравими специфічними плавниками та кольорами – це точно селекційна форма і такі рибки точно більш вибагливі.

Розмноження

Гуппі напевно чи не єдині акваріумні рибки, стать яких сплутати практично не можливо. Новачку може здатись, що це взагалі різні види рибок. Така різниця суттєво спрощує їх розведення.




Це рибки живородні і народжують вони фактично без якогось особливого стимулювання. Скидають ці рибки не ікру, як безліч інших видів, а цілком сформованих мальків.

Разом радять утримувати їх з розрахунку на 1 самця 3-4 самки, інакше самок просто заганяють.

Процес запліднення відбувається саме тоді, коли самець ганяє самку. У самців анальний плавник перетворився на орган запліднення - гоноподіум.

Від одного запліднення самка може народжувати кілька разів підряд.

Самка може приводити потомство майже щомісяця. З гуппі не надто хороші батьки, своє потомство вони сприймають лише як корм. Тому, хто задається ціллю розведення цих рибок, то відсаджує самку в окрему ємність з достатньою кількістю плаваючих рослин (ряска, роголисник та ін.). У загальному акваріумі рибки теж множаться, але для цього потрібні густі зарості рослин.

Є кілька маркерів, за якими можна дізнатись, що самка готова до нересту. Перед самими пологами її черевце набуває майже квадратних обрисів, а біля анального плавника з’являється чорна цятка (після закінчення пологів вона набуває жовтуватий відтінок).

Це ознаки, що пора відсаджувати, щоб не проґавити момент. У нерестовику можна підняти температуру до +28. Це буде додатковим стимулом для нересту.

gup.jpg (36. Kb)

Пологи можуть тривати від кількох годин до цілого дня. За перші пологи самка може привести не менше 10-12 мальків, а уже в наступні рази ця кількість постійно зростатиме.

Мальків годують три рази на день невеликими порціями.

Вигодовувати мальків гуппі можна як професійними кормами, так і сухим молоком, жовтком вареного курячого яйця. У загальний акваріум їх можна поселяти, через кілька тижнів, коли вони уже не поміщатимуться до рота батькам чи іншим більшим рибкам.

Статевої зрілості гуппі досягають у 3 - 6 місяців.

Якщо хочете постійно розводити гуппі чи зайнятись їх селекцією, варто розділяти самців і самок одразу, як можна визначити стать. А коли вони уже стануть дорослими схрещувати лише найкрасивіших та найздоровіших рибок.

Важливо врахувати, що неконтрольоване близькоспоріднене схрещування викликає у потомства різноманітні зовнішні дефекти, патології і послаблює їхній імунітет. Тому варто докуповувати інших рибок, щоб додати «свіжої крові».

Сумісність

Зважаючи, що гуппі невелика, мирна рибка, її варто утримувати з невеликими спокійними сусідами. Без проблем вони вживуться з расборами, неонами, кардиналами, іншими живородками, невеликими сомами. Також з ними можна утримувати креветок.

Догляд за рибками гуппі
Даний вид рибок - один із самих невибагливих, завдяки чому їх із задоволенням розводять багато людей, навіть акваріумісти. Температура утримання гуппі коливається від +1...
Золота рибка: історія та догляд
Ця красуня – перша в історії акваріумна рибка, яку довгий час вважали вигаданною істотою з фольклору.Ще з дитинства ми з вами чули про фантастичну рибку,яка виконувала б...
Ктенопома леопардова – розумний та обережний хижак-мисливець
Ктенопома леопардова – лабіринтова рибка, яка, як і гурамі та півники, здатна отримувати кисень не лише з товщі води, а й з повітря. Без сумніву надзвичайно цікава у пове...
Неони в акваріумі. Догляд та розведення
Рибки неони надзвичайно популярні в акваріумах. Мирні і блискучі рибки додадуть привабливості будь-якому акваріуму, звичайно, де немає хижаків, які можуть їх з’їсти.
Сіамський водоростеїд або САЕ
Водоростеїд сіамський, якого ще називають САЕ, SAE (англ. Siamese algae eater) – уже із самої назви стає зрозуміло, чим може бути корисною ця рибка. САЕ справді чудово вп...
Цікаві факти про золотих рибок
Серед акваріумістів золоті рибки користуються незмінною популярністю ось вже десятки і сотні років. Вони цінуються за свою красу, а також відносну невибагливість – догля...
Норвезька лісова кішка
У норвезької лісової кішки сильне м’язисте тіло, довгі міцні лапи і міцний скелет. Голова класичної клиноподібної форми, вуха стоячі, з китицями на кінчиках, а внутрішн...
Рибка лабео: умови утримання та сумісність
Лабео – доволі приваблива рибка завдяки своїй формі, забарвленню та поведінці. Це активна і територіальна рибка, тому далеко не кожен підійде йому в якості сусіда по аква...
Шотландський (Гордон) сетер: особливості породи
Шотландський сетер, або гордон сетер, як його ще називають, характеризується чорно-підпалим забарвленням шерсті. Свою назву порода отримала в честь шотландського герцога...
Ктенопома леопардова – розумний та обережний хижак-мисливець
Ктенопома леопардова – лабіринтова рибка, яка, як і гурамі та півники, здатна отримувати кисень не лише з товщі води, а й з повітря. Без сумніву надзвичайно цікава у пове...
Сіамський водоростеїд або САЕ
Водоростеїд сіамський, якого ще називають САЕ, SAE (англ. Siamese algae eater) – уже із самої назви стає зрозуміло, чим може бути корисною ця рибка. САЕ справді чудово вп...
Китайська хохлата
Незважаючи на свою назву, китайська хохлата собака має походження зовсім не з Китаю, хоча, при погляді на неї дійсно виникає асоціація з іншими маленькими китайськими с...