Ще з шкільних уроків зоології усі приблизно знають, як відбувається процес розмноження (нерест) рибок – самки відкладають ікру, яку потім запліднюють самці. Та є рибки, які народжують уже живих мальків, здатних практично одразу споживати корм. Власне тому їх і називають живородні. Навіть далекі від акваріумістики люди хоч раз чули про таку рибку як гуппі. Вона часто є першою, з якої починають акваріумісти-початківці. Це пов’язано з відноснодею простотою в утриманні цієї рибки, а також можливістю наочно побачити, як народжують рибки.
Ще з популярних живородок можна згадати мечоносців, пецилій та молінезій. А є й такі, про які ніколи не чули навіть досвідчені акваріумісти, як от – дермогеніс карликовий, формоза, брахірафіс Розена та ін. А бувають серед живородних акваріумних мешканців навіть скати.
Для таких рибок притаманне живонародження, а якщо точніше – яйцеживонародження. Це, коли, що яйце запліднюється всередині тіла самки і розвивається. У результаті на світ з’являється вже повністю сформований мальок, готовий до самостійного харчування. У природі ця особливість суттєво підвищує ймовірність виживання мальків у природі.
Розглянемо коротко особливості кожної з груп живородок.
Гуппі
Рибки гуппі без сумніву найбільш популярні серед усіх живородних риб. Це пояснюється не лише простотою утримання, а й неймовірно великою кількістю форм і забарвлень цієї рибки. Швидкість і простота розведення цих риб дозволила селекціонерам вивести сотні різновидів.
Самка гуппі може щомісяця продукувати від 20 до 50 і більше мальків. Стать у рибок дуже легко визначити. Самці менші (3-4 см) за самок, мають великі яскраві хвости з найрізноманітнішим забарвленням. Самки дещо більші за самців до 6 см, їх забарвлення скромніше. Колись вони були зазвичай просто сірі з мінімальним малюнком на хвості. Та зараз уже можна знайти цікаве забарвлення навіть у самок.
Хоч це невеликі рибки, та існують ще дрібніші їх форми, як от гуппі Ендлера.
Також читайте: Цікаві факти про рибок гуппі
Оптимальна температура для них 24 – 26 градусів. Та діапазон температур, при якому можуть жити ці рибки, – від 18 до 30 градусів. Прийнятна кислотність води: 6,5 – 8,5 pH, жорсткість до 25 gH.
У кормі невибагливі. Але ці рибки плавають зазвичай у верхніх шарах води, тож бажано, щоб і їжу вони могли знайти там.
Детальніше про догляд за рибками гуппі читайте ТУТ.
Мечоносці
Ще однією з популярних живородок є мечоносці. Це вже дещо більші за гуппі риби, головною особливістю яких є хвостовий плавник у вигляді меча у самців. Звідси й назва.
В акваріумах виростають до 10 см. Самки дещо крупніші за самців. «Меч» присутній лише у самців, їх може бути кілька. Виведені багато різновидів мечоносців усіляких кольорів та форм.
Мечоносці не є надто вибагливими, але значно краще себе почувають у якісній воді та в більших об’ємах, бо є доволі рухливими рибками. Оптимальна температура: 24-26 градусів. Витримують тимчасове пониження температури до 16 градусів та значні коливання жорсткості води – від 8 до 25 градусів. Показники кислотності краще тримати в межах 7-8. Звичайно, не варто допускати різких перепадів параметрів води.
Цікаво відбувається залицяння мечоносця до самки – він робить різкі поступальні рухи поруч з нею. Виглядає – ніби він орудує мечем.
Кількість мальків у самки залежить від розмірів та віку і коливається від 20 до 100 і більше за раз.
Самки мечоносця можуть міняти стать навіть після нересту. Таке трапляється при малій кількості самців або ж взагалі їх відсутності. У такої рибки виростає меч і через певний час він здатний продовжувати свій рід. Зворотного процесу (від самця до самки) не буває.
Детальніше про мечоносців читайте ТУТ.
Пецилії
Пецилії також популярні живородні рибки. Вони мають невеликі розміри (4-5 см), невибагливі в утриманні. Самці дещо дрібніші за самок. У самки анальний плавник ширший. Існує величезне різноманіття форм і забарвлень.
Оптимальні параметри води: температура – 24-27 градусів, кислотність рН – 7,5-8, жорсткість gH – 8-25.
Зазвичай самка пецилії народжує кожні 28 днів. За раз – 20-40 мальків.
Більшість пецилій, які є у продажу, – результат багаторічної селекції та схрещувань, у тому числі з мечоносцями. Взагалі за сучасною класифікацією пецилій зарахували до роду Мечоносці. Однак через відсутність меча та менші розміри акваріумісти продовжують їх називати пециліями.
Детальніше про утримання пецилій ТУТ.
Молінезії
Моллі ще називають цю живородну рибку. Цікавою особливістю молінезій, яка вирізняє її з інших живородних рибок, є можливість утримання як в прісноводному, так і морському акваріумі. Це пов’язано з її природнім ареалом проживання. Загалом моллі населяють південний схід США, Центральну Америку, північну і східну частини Південної Америки. Тримаються в спокійних водоймах з прісною водою, а також в солонуватій воді гирла річок і лагун.
Природне забарвлення молінезій – жовтувато-сіре або сріблясте, по всій поверхні розсипані сіро-блакитні, синювато-чорні або жовто-зелені цятки. Існують також жовті, білосніжно-білі та ін. Найпопулярнішою виведеною формою є чорна – чорна моллі (Black Molly).
Також популярні форми з ліровидним хвостовим плавцем і балони (мають вкорочене тіло і опукле черевце).
Самки у всіх молінезій більші за самців і можуть досягати в розмірі до 10 см. Анальний плавник у самки трикутної форми, закруглений.
Молінезії здатні адаптуватися до широкого діапазону параметрів води. Молінезії люблять теплу воду з температурою 23-28 °С. Вона має бути нейтральна, або слабокисла (pH = 7-8). Занадто м’яку воду молінезії не люблять, краще тримати жорсткість від 10 до 20 ° dGH.
Як ми згадували, молінезії здатні жити в трохи солонуватій воді. Дуже часто в літературі рекомендується періодично підсолювати воду в акваріумах з молінезіями (до концентрації 2-3 г/л). Для цієї мети краще всього використовувати спеціальну морську сіль. Але варто нагадати, що це можливо тільки при окремому утриманні рибок. Або ж у морських акваріумах з невеликою концентрацією солі.
Самки молінезій дуже плідні. Залежно від розмірів і віку одна самка здатна видавати від 50 до кількох сотень мальків. У нерестовику можна воду трохи підсолити.
Детальніше про утримання молінезій ТУТ.
Формози
Формозу називають найменшою серед живородних рибок. Формоза – миролюбна, зграйна і полохлива рибка. Самці досягають не більше 1,5-2 см у довжину, а самки – до 3,5 см. Вони більше нагадують мальків, ніж дорослу рибу.
Вона не така яскрава і кольорова як родичі, тому не надто користується популярністю.
Має видовжене і сплющене з боків тіло, забарвлене у сіро-сталевий або жовтуватий колір. Має широку чорну горизонтальну смугу, розташована по боках. У формоз незвичайні рухливі очі, не властиві іншим рибкам із застиглим поглядом.
Зграйка таких рибок може доповнити асортимент у вашій банці. Звичайно, врахуйте розміри, бо з більшою рибою формоз не варто тримати, бо вони швидко закінчаться.
Також читайте: ТОП-7 найменших акваріумних рибок
А взагалі рекомендують утримувати формоз в окремому видовому акваріумі. Цікаво зграйка цих невеличких рибок буде виглядати у травнику, де є хороше освітлення.
Оптимальна для неї температура води – 20-25 °. Але витримує температури від 15 до 30 градусів. Звичайно, без різких перепадів. Жорсткість води середня приблизно 7-15 dH, кислотність (pH) – до 7.5.
Для стимуляції нересту температуру води підвищують до 28 – 30°С. Цікаво, що процес нересту у формоз тривалий. Вагітна самка метає по 2 – 3 мальки на день упродовж майже місяця. Одна самка дає до 50 мальків.
Дермогеніс карликовий
Дермогеніс карликовий – незвична живородка з родини напіврилих (назва пов’язана з унікальною будовою ротового апарату)
В акваріумі розмір цих мініщучок не перевищує 7 см. Тіло видовжене, забарвлене в сріблястий колір із блакитним відливом. Плавці невеликі, практично прозорі. Спинний і анальний зміщені до хвоста.
Самців просто відрізнити від самок – вони забарвлені яскравіше, особливо біля хвостового плавця. На спинному плавці є яскраво червона пляма зі світлим обрамленням. Зазвичай верхня щелепа самців забарвлена у червоний колір.
Дермогенісів тримають парами або групами з переважанням самок. Велику частину часу вони проводять біля поверхні, що пов’язано із особливостями будови рота та харчування.
Без проблем витримують температури у межах 22-30 градусів, жорсткість dH 8-20, кислотність рН 7-8.
Залежно від температури води вагітність самок триває 50-60 днів. Після цього на світ з’являються близько 30 мальків.
Брахірафіс Розена
Ще одна цікава, але маловідома живородна рибка – брахірафіс Розена. Складність її утримання і розведення пояснюється тим, що рибка активно поїдає своє потомство. Самку треба пересаджувати у відгадник, у якому облаштовано багато укриттів. Навіть це не є гарантією, що мальки вціліють.
Як у всіх живородок самки більші –до 6 см завдовжки, самці мають заледве 4 см.
Забарвлення строкате з сіро-жовтим або помаранчевим відтінком. Луска має блакитний відлив.
Брахірафіс Розена вирізняється прикрою вдачею – самці не надто доброзичливі, можуть виявляти агресію до менших видів, своїх родичів та самок під час періоду розмноження.
Необхідно підтримувати чисельність зграйки щонайменше 5–6 особин. Знизити надмірну агресію самців можна, якщо на кожного припадатиме 3-4 самки, а в акваріумі є достатня кількість укриттів.
Оптимальні параметри води для утримання:температура 22-28 ° С, жорсткість dH 2-12 °, кислотність рН 6,5-7,5.
