Сіамський водоростеїд або САЕ

Водоростеїд сіамський, якого ще називають САЕ, SAE (англ. Siamese algae eater) – уже із самої назви стає зрозуміло, чим може бути корисною ця рибка. САЕ справді чудово впорається із багатьма різновидами нижчих рослин, тобто водоростями. Це його основний корм.

Зовнішній вигляд

Варто бути уважними при купівлі сіамських водоростеїдів, бо є дуже схожі зовні рибки і часто недобросовісні чи не професійні продавці можуть підсунути не те. Справжній САЕ більш ефективно очищає акваріум від водоростевих обростань.

Схоже забарвлення має, наприклад, має «сіамська літаюча лисичка», або «помилковий сіамський водоростеїд, а також отоцинклюс.

Сіамський водоростеїд у природі може сягати 16 см, та в акваріумі зазвичай менший.

Має видовжене тіло сріблястого кольору з темною смугою, яка тягнеться від голови до хвоста. Власне по цій смузі можна визначити, чи САЕ справжній. У псевдоводоростеїда (лисички) є смуга, але хвіст повністю прозорий, тоді як оригінал має довгу смугу через усе тіло.

У сіамських водоростеїдів на спереду одна пара темних вусиків, у лисичок – дві, причому чорна смужка на голові останніх менш виражена. Також є і чіткі поведінкові відмінності.

. . .

Коли рибки відпочивають, лежачи на грунті або рослинах, вони приймають характерну позу, при цьому SAE спирається на субстрат черевними і хвостовим плавцем, а лисички - грудними плавниками.

Особливості утримання

У невеликих пустих акваріумах без рослинності водоростеїдам немає чого робити. Найбільш комфортно ці рибки почувають себе у зграї, але можуть утримуватися як парами, так і поодинці.

Групі з 5 SAE підійде акваріум об’ємом від 90 літрів. Це активні рибки, та особливості будови міхура не дозволяють їм весь час перебувати в товщі води. Тому часто можна помітити, як вони лежать на грунті чи листах рослин.

Радять накривати акваріум, бо можуть вистрибнути.

Не надто вибагливі до параметрів води: pH – 5.5-8.0, gH – 5-20, t – 23-29˚C,

Люблять чисту воду, збагачену киснем. Тому варто подбати про хорошу фільтрацію.

Харчується здебільшого рослинним кормом, здираючи водорості з великих рослин та акваріумного обладнання. Великим рослинам при цьому шкоди не завдають. Охоче їдять гранульовані чи пластинчаті корми, трубочник або мотиль.

SAE і «чорна борода»

Вважається, що сіамський водоростеїд є чи не найефективнішим борцем із такою бідою як водорость «чорна борода». Загалом SAE цікавлять різні водорості у вигляді пуху. Рот водоростеїдів найбільш пристосований для них.

А ось із зеленим нальотом на стінках акваріумах ефективніше впораються анциструси.

. . .

Звичайно, SAE та інші схожі види риб не є панацею у боротьбі із водоростями, вони можуть лише допомогти. Не варто забувати, що головною причиною їх появи є порушення балансу та надлишок органіки. Перегодовування риб - це найчастіший фактор.

Як доглядати за акваріумом?

Також слід пам’ятати, що SAE їдять бороду охочіше при помірному годуванні.

У сильно запущених випадках вони ситуацію не виправлять, та можуть допомогти у комплексній боротьбі з водоростями. Зокрема, якщо виводити бороду сайдексом чи альгіцидом, за кілька днів вона стає червоною. У такому вигляді SAE можуть її доїсти.

Також вони охочіше їстимуть молоду «бороду», ніж старіші обростання.

Коли вони підростають, то можуть почати харчуватися дрібними мохами. Яванський мох сіамські водоростеїд любить ще більше, ніж водорості.

Розведення SAE

У домашніх акваріумах розножити SAE надзвичайно складно, тому це роблять зазвичай у рибницьких господарствах за допомогою гормонів.

Усе через те, що у природних умовах під час нересту сіамські водоростеїди здійснюють міграції на значну відстань, у процесі суттєво змінюються параметри, які відтворити надто складно.

Сумісність

Сіамські водоростеїди — миролюбні рибки, які можуть уживатися з багатьма видами. Спокійніше вони почуватимуться у зграйці.

Не радять селити SAE спільно з двоколірними лабео, які є територіальними і вороже сприймають схожих за формою водоростеїдів.

Великих цихлід також не варто тримати з водоростеїдами.

«Сіамські літаючі лисички», яких часто продають під виглядом водоростеїдів, більш агресивні до представників свого виду.