Характер собаки
Шотландський сетер, або гордон сетер, як його ще називають, характеризується чорно-підпалим забарвленням шерсті. Свою назву порода отримала в честь шотландського герцога Олександра Гордона. Довгий час він працював над мисливськими якостями породи, і йому вдалося зробити її найбільш чутливою і витривалою з усіх сеттерів.
Характер шотландського сетера дуже схожий на характери його англійського та ірландського побратимів, проте є й відмінність: він є трішки впертішим. Це не заважає Гордону бути прекрасним компаньйоном, вірним і відданим. Однак у цих якостей є і негативна сторона: пес буде дуже сильно страждати від довгої розлуки з господарем. З цієї причини, якщо ви знаєте, що не зможете проводити багато часу з вихованцем, вам слід придивитися до більш незалежних пород.
З незнайомцями (як людьми, так і собаками) шотландський сетер обережний і стриманий. Незважаючи на мисливську натуру, з іншими вихованцями в будинку він ладнає; але ці собаки дуже люблять увагу, тому для них краще бути єдиними в сім’ї. Суперників за ласку господаря вони можуть «ставити на місце», проте це ніколи не переросте в бійку. Шотландський сетер з задоволенням буде грати з дитиною, якщо та вміє поводитися з собаками.
Дресирування шотландського (гордон) сетера
Гордон сетер дуже розумний і легко дресирується, але він не буде сліпо виконувати команди. Цей пес повинен бачити в господаря лідера і поважати його. При дресируванні важливо проявляти наполегливість і не кричати на собаку: шотландський сетер дуже чутливий.
Якщо у собаки сформувалася якась звичка, яка, можливо, не подобається господареві, відучити вихованця від неї буде практично неможливо. Також майбутній власник шотландського сетера повинен бути готовий до того, що собаки цієї породи дорослішають лише до двох-трьох років, отже, і поведінку вихованця в цей період буде як у дитини.
Здоров’я шотландського сетера
Середня тривалість життя шотландського сетера становить 12-13 років. Від природи Гордону дісталося міцне здоров’я. Щоб його підтримувати власник повинен щорічно приводити вихованця у ветеринарну клініку для здачі аналізів, для рентген обстеження і профілактичного огляду.
Важливо вчасно робити щеплення, обробляти препаратами від шкірних паразитів, особливо в весняно-літній період. Не варто забувати про дегельмінтизації. Хоч шотландський сетер мало схильний до хвороб, схильність до деяких проблем зі здоров’ям все – таки спостерігається.
Нижче в списку викладено ряд захворювань, до яких схильний гордон сетер:
- Прогресуюча атрофія сітківки – при відсутності лікування призводить до часткової або повної втрати зору.
- Дисплазія кульшового та ліктьового суглоба – на першій стадії кульгавість, терпимі болі, на останній стадії нестерпний біль і знерухомлення.
- Гепатит – інфекційний та токсичний, лікується важко, часто призводить до летального випадку.
- Спазми гортані – відсутність або недостатній тонус м’язів гортані.
- Захворювання шлунково-кишкового тракту.