Скалярії – це ті рибки, які хотів би мати будь-який акваріуміст, особливо в 80-х – 90-х роках, коли їх дістати було досить складно. Незвична форма тіла і якась велична поважність підкорили серця великої кількості акваріумістів. Саме через скалярій часто виникає бажання завести акваріум.
Та перш, ніж купити таку рибку, варто дізнатись умови її утримання, за яких їм було б комфортно і вона могла б постати у всій своїй красі.
Часто доводиться бачити скалярій у невеличких акваріумах серед багатьох інших рибок. У таких умовах вони почуваються не надто добре і довго не живуть.
Скалярії (Pterophyllum scalare – крилатий лист; angelfish» – риби-ангели) – це найбільш поширені рибки сімейства цихлід. Можна зустріти велику кількість різновидів скалярій, що відрізняються кольором, розміром та формою плавників.
Зовнішній вигляд
Скалярій важко сплутати з якимись іншими рибами. Мають сплющене тіло з видовженими плавниками, за формою нагадує трикутник або півмісяць. Довжина тіла до 15 см, висота з плавниками подекуди може досягати 25-30 см. Черевні плавники ниткоподібні, спинний і анальний подовжені.
Різниця статей не чітка. Самці дещо більші і мають випуклий лоб, та ці ознаки з’являються лише на другому році життя.
Різновиди скалярій
У природі існує три види цих риб:
Скалярія звичайна (Pterophyllum scalare) – класична форма скалярії, забарвлення срібляста з характерними поперечними смугами (зазвичай їх 4).
Скалярія Альтум (Pterophyllum altum) – відрізняється дуже витягнутим тілом і плавниками, розмір деяких особин досягає 50 см у висоту;
Скалярія Леопольда (Pterophyllum leopoldi) – один з дрібних видів скалярій, характерною ознакою є велика чорна пляма під спинним плавцем.
Шляхом схрещування виведено штучні різновиди, що вражають своїми барвами. Найбільш популярними серед них є:
скалярія коі
вуалеві скалярії
мармурові скалярії
золотисті скалярії
леопардові скалярії
чорні скалярії
Умови утримання та догляд
Скалярії – це зграйні рибки, які люблять простір. Можуть вирости досить великі, тому радять їх утримувати в акваріумах досить великого об’єму – від 100 л і висотою понад 45 см. Краще утримувати невеликими групами – по 4-6 екземплярів. З часом вони самі розбиваються на пари. У групі формується виражена ієрархічна структура – активніша і сильніша пара займає найкраще місце в акваріумі.
Рибки люблять чисту прозору воду і спокійних сусідів. Довгі нитковидні плавники скалярій у багатьох риб викликають бажання посмикати за них.
За хороших умов живуть до 10 років. Та бували випадки, що рибка прожила і 20 років.
Статева зрілість настає приблизно у віці 10 місяців.
До параметрів води не дуже вибагливі, можуть жити як в дуже м’якій, так і у воді середньої жорсткості. Та люблять прозору і чисту воду. Потрібна хороша фільтрація.
Оптимальна температура для них 22 – 26 градусів. Переносять температури від 16 до 35 градусів.
Сумісність
Хоча це мирна рибка і можна її утримувати у загальному акваріумі, але доросла велика скалярія здатна проковтнути неона чи гуппі.
Особливо небезпечними вони стають під час нересту, відганяючи чужинців від місця ікрометання.
Зі скаляріями добре вживаються такі сусіди: великі живородні рибки – молінезії, мечоносці; лабіринтові – гурамі, ляліуси; сомики – коридораси, торакатуми, анциструси.
Не дуже вдалими сусідами можуть стати барбуси, які можуть відкушувати ниткоподібні грудні плавці.
З золотими рибками не варто утримувати різницю в температурних умовах.
Особливості розмноження
Скалярії – самостійно утворюють пари в акваріумі. Статевозрілими вони стають у віці 8-12 місяців. У ранньому віці відрізнити стать рибок практично неможливо. Основною ознакою у дорослих особин є лінія спини і черевця. У самок вона практично пряма, а ось у самців як кут. Під час нересту також можна побачити у самок широкий яйцеклад.
Перед нерестом самця і самку необхідно обов’язково тримати разом. Ікрометання може відбутися у загальному акваріумі. Зазвичай ікру вони відкладають на камені або на широколистих рослинах, наприклад, ехінодорусах або криптокоринах.
Та в акваріумі з іншими рибками отримати потомство вкрай важко, бо ікру зазвичай з’їдають, попри захист батьків.
В ідеалі пару варто відсадити у заздалегідь підготовлений нерестовик об’ємом від 80 літрів з хорошою аерацією. Посадити туди ж варто крупнолисті рослини. Вода має бути нейтральною, температуру і жорсткість краще підняти на кілька градусів.
Перед ікрометанням пара активно очищає обраний для нересту лист рослини, після чого самка приступає до метання ікри, а самець запліднює ікринки. Нерест може тривати кілька годин поспіль. За один раз самка може відкласти від 300 до 700 ікринок.
Скалярії мають хороший батьківський інстинкт – турботлива пара регулярно вентилює кладку своїми плавниками і забирає зіпсовані ікринки.
Для профілактики грибкового ураження буде корисно додати трохи метиленового синього.
Інкубація ікри триває протягом двох днів, після чого з неї з’являються личинки, яких батьки переносять на нову рослину, щоб виключити зараження від оболонок ікри, яка розкладається.
Майже тиждень, поки є жовтковий мішок, личинки висять прикріпленими до листа, потім починають плавати.
Годувати молодь можна личинками артемії або якісним перетертим сухим кормом.