Сомики коридораси. Умови утримання та різновиди

Сомики коридораси без сумніву належать до одних із найпопулярніших рибок. Вони активні, миролюбні, витривалі, всеїдні рибки, які люблять жити зграйками. Вони цікаві як зовнішнім виглядом, так і поведінкою.

Зовнішній вигляд сомиків коридорасів

Назва цих рухливих сомиків походить від двох грецьких слів «Corys» – шолом і «Doras» –броня.

Коридораси і справді мають своєрідну броню – по тілу йдуть кілька рядів кісткових пластин, що дозволяють сомикам захищатися від хижаків.

Рот у рибок нижній, пристосований для поїдання їжі з дна акваріума. Коридораси позбавлять вас від проблеми із залишками корму на дні.

Мають три пари вусиків, розташованих біля ротового отвору: дві пари над верхньою щелепою, одна слабо помітна пара – на нижній. Вони виконують кілька важливих функцій. По-перше, з їх допомогою сомики риються в м'якому грунті в пошуках їжі.

Також це допомагає їм орієнтуватись у каламутній воді.

Максимальний розмір в акваріумі – 9-12 см. Стать визначити складно.

Усі вони дуже схожі, а відрізняються лише забарвленням. Основний колір може бути як суцільним, так і плямами по всьому тілу або в окремих його частинах. Існують також альбіносні форми – з повністю білим тілом і червоними очима.

На цей час існує 161 визнаний вид цього роду.

Найпоширеніші такі види коридорасів: коридорас крапчастий (Corydoras paleatus), коридорас золотистий, коридорас панда, коридорас венесуельський (Corydoras venezuelanus), коридорас пігмей (Corydoras pygmaeus), коридорас джулі (Corydoras julii)

Догляд та утримання сомиків коридорасів

Як згадували, коридораси – зграйні рибки, тому найкраще в акваріумі завести зграйку з 4-6 особин.

У групі вони цікавіше виглядають. Грунт має бути невеликий і округлий та не повинен мати гострих країв, бо рибки, які постійно риються у ньому, можуть пошкодитись. Грунт великої фракції також не підійде, коридораси почуватимуться некомфортно.

Як і всі соми, не люблять яскравого світла. Більш активні вночі. Потрібні укриття, де вони можуть сховатись за потреби.

Коридорасів вважають доволі витривалими рибками, які можуть пристосуватись до дуже різних умов.

Найкраще себе почувають при температурі у межах від 22-25 ° С. Вища температура їх пригнічує. Комфортна вода для них м'яка, подібна умов в природі, але цілком непогано себе почувають і в дуже жорсткій воді. Аналогічно і з показником pH. Не варто допускати різких стрибків параметрів води, чим стабільніше буде середовище, тим краще.

Бажана добра фільтрація та аерація. Щотижневі підміни води.

Зовсім невибагливі в їжі, та бажано урізноманітнювати раціон.

Розведення і розмноження сомиків коридорасів

Розводити коридор асів у домашніх умовах нескладно. Хоч статевий диморфізм у коридорасів виражений слабо, та самок можна вирахувати по більшому розміру і насиченішому забарвленню тіла, спинний плавник короткий і круглий.

У віці близько 8 місяців вони уже можуть мати потомство.

Для розведення потрібен нерестовий акваріум об'ємом від 30 літрів.

Туди бажано помістити одну самку і 2-3 самців. Для стимуляції нересту в акваріум додають свіжу холодну воду та включають аерацію.

Зазвичай розмноження починається вранці або вдень і може тривати кілька годин. Процес запліднення досить незвичайний. Самці ганяють самку деякий час, після чого вона набирає молочко собі в рот, а ікру відкладає в складені черевні плавники. Далі самка відшукує місце на склі або рослинах, змащує ікру молочком і приклеює до нього ікринки. Такий механізм підвищує відсоток заплідненої ікри. За один нерест самка може відкласти до 200 ікринок.

Після ікрометання виробників необхідно відсадити. Інкубаційний період триває 5-6 днів при температурі 23-25 ° С.

Мальки коридорасів народжуються уже сформовані, тому з годівлею проблем зазвичай не виникає.

Сумісність сомиків коридорасів

Ці миролюбиві сомики чудово уживаються з іншими видами в загальному акваріумі. Кращими сусідами для коридорасів стануть живородні рибки (молінезії, мечоносці, пецилії, гуппі), барбуси, тетри і неони, скалярії та інші карликові цихліди. Інші придонні риби також підійдуть – анциструси, боції, герінохейлюсим, стурісоми.

З великими і агресивними цихлідами (астронотусами, акарами) не варто садити, бо підуть на корм і жодна броня не врятує.