Плекостомус – один із найбільш унікальних акваріумних сомів, хоч і дуже схожий на іншого сома – анциструса. Вони обидва добре чистять акваріум від обростань. Та є суттєві відмінності, про які поговоримо нижче.
Ці соми, які існували ще в епоху динозаврів, мають вражаючу здатність до виживання. Навіть зовні плекостомуси нагадують якихось доісторичних істот.
Зовнішній вигляд та особливості плекостомуса
Плекостомус (Hypostomus plecostomus) – це великий представник кольчужних сомів. У природі його розміри можуть сягати до пів метра, та й в акваріумах вони виростають чималенькі – до 30 см.
Назва роду дослівно перекладається як «нижній рот». Ротовий апарат, видозмінений у присоску, і справді розташований на нижній частині голови. Саме завдяки йому ці соми здатні утримуватися в сильному потоці води та зіскоблювати водорості.
Плекостомуси пристосовані до низького вмісту кисню в воді. Вони можуть заковтувати атмосферне повітря, що засвоюється в особливому відділі кишківника. А у разі пересихання водойм плекостомуси можуть долати значні відстані по вологому мулу за допомогою грудних і хвостового плавників.
Плекостомус має подовжене тілом, покрите щільними кістковими пластинами, які захищають від ворогів. Спинний плавник великий, хвостовий нагадує півмісяць.
Голова велика, загострена. По обидва боки рота-присоски розташовані тонкі вусики – органи дотику і смаку. Цікаво, що смакові рецептори розташовані майже по всьому тілу, що дозволяє знаходити їжу навіть у повній темряві.
Грудні плавники у статевозрілих самців потовщені і мають шипи.
Має невеликі опуклі очі з цікавою будовою – на їх поверхні є мембрана, яка дозволяє регулювати рівень потрапляння світла. Удень мембрана практично повністю закрита, відкривається у темноті.
Основне забарвлення тіла світло-коричневе, але здається темнішим за рахунок великої кількості плям по всьому тілу. Подібне фарбування дозволяє ефективно маскуватися серед листя і корчів, що лежать на дні. Є і альбіносна форма.
Чим відрізняється плекостомус від анциструса?
Як ви уже помітили ці два сомики надзвичайно схожі. Основна відмінність, яка одразу впадає у вічі, – це розміри. Якщо перед вами 30-сантиметровий сом – це точно не анциструс. Але ж якщо плекостомус не досяг свого повного розміру, а має, скажімо, 10 см, то сплутати доволі легко. Далеко не кожен акваріуміст відрізнить плекостомуса і анциструса, якщо вони будуть одного розміру.
Якщо ви такого сомика запустите в акваріум на літрів 30 чи навіть 70, то уже незабаром доведеться шукати або більшу ємність, або віддавати комусь. Тому краще пересвідчитись, чи перед вами саме той сом, якого ви хотіли.
Плекостомуси мають більш кутову форму голови при погляді з боку і трикутну, якщо дивитися зверху. Кромка хвоста увігнута, а крайні промені помітно подовжені. Спинний плавець високий з прямими гранями.
Анциструси ж мають більш плавні лінії Форма голови зверху округла. Хвіст і спинний плавник також округлі.
Догляд за плекостомусами
На продаж зазвичай виставляють плекостомусів розміром до 8-10 см, та у домашніх умовах ці сомики дуже швидко ростуть і вже через рік можуть стати в 2-3 рази більшими. Тож мінімальний об’єм акваріума для утримання плекостомусів радять не менш 200 літрів. А для уже сформованих дорослих особин краще від півтонни.
Кришка чи покривне скло обов’язковий атрибут, бо ці соми можуть вистрибнути, наприклад, коли зашвидко піднялись до поверхні заковтнути повітря.
Як і у випадку з анциструсами, в акваріумах з плекостомусами мають бути натуральні корчі, які є джерелом додаткової целюлози для сомів, а також хорошим місцем для розвитку водоростей.
Рослини бажано саджати твердолисті, а їх коріння обкласти камінням, щоб сомики випадково їх не викопали.
Плекостомуси – сутінкові риби, тому більш активні уночі. Взагалі не люблять яскраве світло. Якщо бажаєте поспостерігати за ними у темряві, краще придбати нічний світильник синього кольору буде.
Риба не маленька, тож хороша фільтрація та щотижневі підміни – обов’язкові елементи якісного утримання цього сома.
По воді найбільш оптимальні параметри у таких межах: Т = 22-26 ° С, pH = 6.2-7.2, GH = 3-12.
Соми об’їдають обростання, та лише цього для таких риб замало. Обов’язкова варто їх підгодовувати спеціальним таблетованим кормом для донних риб. У продажу є також спеціальні корми для плекостомусів. Важливо, щоб корм міг пролежати на дні якийсь час не розчинившись.
Годувати таких сомів, звичайно, краще після виключення світла в акваріумі.
Розмноження плекостомусів
Розвести плекостомусів у домашніх умовах проблематично, бо нереально відтворити потрібні для нересту умови.
У природі це відбувається так: соми риють уздовж русла річки печери, в які відкладають до 300 шт ікринок. Кладку охороняють самець і самка. Після вилуплення мальки харчуються особливим секретом, що виділяється на тілі батьків.
На риборозплідних в Південно-Східній Азії для розмноження плекостомусів використовують спеціальні штучні ставки. Після того як мальки з’являться на світло і зміцніють, виробників переносять в новий ставок, а старий осушують і збирають молодь для продажу.
Сумісність плекостомусів
Якщо молодь плекостомусів можна утримувати як із собі подібними, так і з іншими видами в загальному акваріумі, то з часом їх характер стає все більш нестерпним, бо це територіальні рибки і охороняють свою частину акваріума.
Добрими сусідами для плекостомуса стануть великі і середні цихліди, барбуси, гурамі.
Не варто у компанію їм садити дрібних рибок, бо вони їх можуть легко заковтнути.
