Птеригопліхт парчевий: особливості утримання сома леопардового

В акваріумах великого розміру можна побачити гігантських сомів-прилипал. На перший погляд вони дуже схожі на популярних анциструсів. Та за розмірами значно більші. У цьому плані вони більш схожі на інших сомів-велетнів – плекостомусів. Йдеться про парчевих сомів птеригопліхтів. Та усі вони допомагають боротись із обростаннями в акваріумі завдяки особливостям свого рота.

Особливості птеригопліхта

Попри величезний розмір, ці соми не є хижаками. Це миролюбні травоїдні соми.

Агресію можуть проявляти щодо схожих за розмірами близько родових сомів. І то вона більше проявляється у зовнішніх ознаках. Він розчепірює усі плавці, лякаючи супротивника. Власники анциструсів теж могли таке спостерігати. У природі це захист від хижаків. У домашніх акваріумах навряд чи знайдеш таких, які б загрожували цьому гіганту.

Якщо птеригопліхта дістати з води, то він може видавати шиплячі звуки, що вважається також ляканням хижаків.

Під час посухи у природі птеригопліхти закопуються у грунт і впадають у сплячку до початку сезону дощів. Таке вміння не дала сомам загинути під час несприятливих умов. Ще однією особливістю цих сомів є кишкове дихання – при нестачі кисню вони здатні заковтувати повітря над поверхнею води і засвоювати його за допомогою кровоносної системи кишечника.

Батьківщиною птеригопліхтів є Південна Америка, зокрема, річкові системи Амазонки, Оріноко, бразильські річки Шінгу і Тефе.

Зараз їх активно розводять у країнах Азії, звідки поставляють по усьому світу.

Зовнішній вигляд

Птеригопліхт парчевий, якого ще називають леопардовий сомик (Pterygos – «крила», hoplon – щит у древніх греків) – великий кольчужний сом. Має витягнуте тіло, трохи приплюснуте зверху. Тулуб, за винятком живота, покритий щільними кістяними пластинами. На голові є характерні виступаючі ніздрі. Рот видозмінений у велику присоску, за допомогою якої рибка може утримуватися на вертикальних поверхнях. Відірвати її дуже складно. В основі ротових присосок є товсті вусики.

На верхній частині голови маленькі очі, завдяки яким сом може бачити, що відбувається ззаду або збоку.

У птеригопліхта великий вітрилоподібний спинний плавник, який має не менше дванадцяти променів. Грудні плавці нагадують крила і розташовані дуже близько до черевних. Саме вони допомагають рибкам закопуватися в грунт.

Також читайте: Топ-10 найдивніших акваріумних рибок

Має шоколадне забарвлення тіла або майже чорне з великою кількістю бежевих ліній, які створюють візерунок схожий на шкуру леопарда. З віком може тьмяніти і зникати зовсім. Відомі альбіносні форми.

За належних умов може вирости і до пів метра. Зазвичай у середніх акваріумах виростає не більше 30 см. Живе у домашніх акваріумах до 15 років, хоча є випадки і більше 20.

Догляд за птеригопліхтами

Зважаючи на розміри цього сомика, можете здогадатись, що 100-літровий акваріум для нього буде замалий, хіба як тимчасовий відсадник або для вирощення мальків.

Щоб цей велетень почував себе добре, йому треба об’єми від 300 літрів і більше.

Оскільки птеригопліхти, як і більшість сомів, ведуть більше нічний спосіб життя, важливо передбачити для них укриття і затінені місця.

Це можуть бути печери з каменів, керамічні або пластикові труби.

Очевидно, що акваріум з птеригопліхтами повинен мати потужну і якісну фільтрацію. Хоч цей сом має кишкове дихання, та воно більше допоміжне і не може замінити основне. Якщо він ним користується, спливаючи до поверхні води, значить бракує розчиненого кисню у воді. Тому аерація для нього також бажана. Обов’язкові регулярні підміни води.

Для утримання птеригопліхтів радять такі параметри води: Т=22-26 (не більше 30), pH=6.5-7.5 GH=2-15.

Також потрібно зважати на годування цих сомів, бо тут не обійдеться лише під’їданням залишків корму після інших риб і обростаннями, як випадку із анциструсами.

Його раціон має складатися на 80% з рослинної їжі. Тому, окрім спеціалізованих кормів для сомів, їх годують також натуральними овочами і зеленню: огірками, кабачками, шпинатом і морквою.

При годуванні овочами не забувайте забирати їх залишки, бо вони можуть суттєво підпсувати якість води.

Важливо, щоб в акваріумі були корчі. Це потрібно не тільки для естетичної мети, а й щоб птеригопліхт міг отримувати необхідну для правильного травлення целюлозу.

Розмноження птеригопліхтів

Статевозрілими ці немаленькі соми стають аж у віці близько трьох років. В цей час рибки зазвичай досягають розмірів 15-20 см.

Розрізнити самця від самки досить складно. Найбільш точний спосіб визначити статеву приналежність - за формою генітального сосочка.

Розвести таких сомів у домашніх умовах практично неможливо, бо у природі вони викопують у мулі глибокі тунелі, куди і відкладають ікру. Після чого самці охороняють мальків.

Звичайно, відтворити подібні умови надзвичайно важко.

На рибницьких фермах Азії птеригопліхтів розводять у спеціальних ставках великого об’єму.

Також читайте: 16 цікавих фактів про акваріумних рибок

Нерест відбувається вночі. Одна самка може відкласти 120-500 ікринок. Мальки мають сіро-сизе забарвлення з чорними цятками.

Сумісність

Як ми згадували, птеригопліхти – мирні соми. Однак дрібні різновиди рибок краще з ними не тримати, бо можуть стати випадковою жертвою.

Більш доцільно у сусіди їм взяти більших риб: цихлід, поліптерусів, гурамі (гігантських).

Навіть Фловер Хорн нічого зробить птеригопліхту.

Однак парчеві соми є територіальними, тому будуть захищати територію від небажаних, на їх погляд, гостей. Конфлікти можуть виникати зі своїми родичами чи схожими видами, як от анциструси чи плекостомуси.