Акантофтальмус – смугаста рибка-змійка. Цікаві особливості

Акантофтальмус або пангіо – безсумнівно одна із найнезвичніших акваріумних рибок. Це мирний і цікавий вид в'юнів, який урізноманітнить будь-який акваріум.

Зовнішній вигляд акантофтальмусів

Акантофтальмуси мало нагадують собою звичну рибку. Вони більше схожі до маленьких змійок, як за зовнішнім виглядом, так і за поведінкою. Мають витягнуте, змієподібне тіло. Максимальний розмір рибки – 12 см. Голова маленька, рот нижній.

Біля нього є 3 пари чутливих вусиків, за допомогою яких рибка відшукує собі їжу.

Плавці прозорі і дуже дрібні, спинний зміщений в сторону хвоста. На тілі є невеликі лусочки.

Забарвлення тіла помаранчеве або червонувате з широкими темними смугами, кількість яких може доходити до 20 шт. Самки більші за самців, мають більш опукле черевцем, через яке можна побачити зеленуваті ікринки.

Ще одна цікава особливість акантофтальмусів – під очима у них розташовуються рухливі, загнуті назад колючки, які виконують кілька корисних функцій.

Завдяки їм рибка може протискуватися у дуже вузькому просторі, чіпляючись за поверхню предметів і рослин та підтягуючи за собою тіло.

Також ці колючки виконують роль захисту від хижаків – при спробі атаки в'юн настовбурчує колючки і встромлює їх у ротову порожнину нападнику. Цього зазвичай достатньо, щоб більша риба виплюнула неприємну здобич.

А ті ж хижаки, що таки проковтнули акантофтальмуса, зазвичай гинуть від розриву органів травлення.

Ці ж колючки створюють ілюзію відсутності контуру у очей, за що рибка і отримала свою назву «акантофтальмус», що дослівно перекладається як «розірвані очі».

В акваріумах найчастіше зустрічаються два види акантофтальмусів: Кюля і Майєрса. Розрізнити їх можна за смугами. У Кюлі чорно-коричневі смуги повністю охоплюють його повністю лише біля голови, а далі не доходять до нижньої частини. Найчастіше спостерігається роздвоєння смуг посередині тулуба. Натомість у Майєрса смужки повністю оперізують тіло.

Особливості утримання акантофтальмусів

Акантофтальмуси ведуть придонний спосіб життя, на дні акваріума має бути багато схованок – корчів, гротів та густих насаджень.

Ці в’юни дуже рухливі, тому утримувати їх найкраще в просторих акваріумах від 50 літрів. Необхідна кришка або покривне скло, так як рибки можуть вистрибнути.

У якості грунту підійде пісок, адже акантофтальмуси люблять зариватися в нього, відшукуючи їжу.

Важливо забезпечити чисту воду і стабільні параметри середовища, тому потрібна ефективна фільтрація та аерацію. Раз на тиждень необхідна підміна води (25-30%). Оптимальні параметри води для утримання: Т = 24-28 ° С, pH = 6,0-7,5, GH = 5-10.

Не люблять яскраве освітлення, більш комфортно себе почувають під розсіяним, приглушеним світлом.

Акантофтальмус веде переважно нічний спосіб життя і найбільш активний саме вночі.

Удень його помітити досить складно. Якщо утримувати кілька риб, то активність вдень підвищується, що пов'язано з харчовою конкуренцією.

Акантофтальмусам властиве кишкове дихання: рибки здатні заковтувати бульбашки повітря, які при попаданні у певні відділи шлунка насичують кров киснем.

А ще ці рибки – справжні живі барометри. Вони дуже чуйно реагують на зміну атмосферного тиску – дуже швидко переміщаються по цілому акваріуму. Така ж поведінка спостерігається і при погіршенні якості води. У такий спосіб в’юн показує, що йому некомфортно.

Акантофтальмуси у природі вони харчуються дрібними черв'яками, комахами та личинками, яких знаходять в грунті. Можуть поїдати відмерлі частини живих рослин. Загалом вони всеїдні, тому з годуванням не виникне ніяких труднощів. Як для більшості риб важливо урізноманітнювати раціон.

З радістю в’юн ласуватиме живим мотилем чи трубочником. Акваріумісти зазвичай годують акантофтальмусів замороженими кормами, які більш безпечні за живі.

Сухі збалансовані корми також чудово йому підійдуть.

У природі акантофтальмуси можуть прожити до 10 років, в акваріумах же не більше 6 років.

Розмноження акантофтальмусів

Розведення акантофтальмусів у домашніх умовах досить складне та трудомістке. Стимуляція нересту практично неможлива без гормональних ін'єкцій.

Потрібен нерестовий акваріум з м'якою і слабокислою водою. Рівень води – не більше 15-20 см. На дні потрібна сітка, під якою могла б сховатись ікра.

Відібраних виробників, до 6 особин, тимчасово паралізують і вводять їм гормон хоріонічний гонадотропін. Далі поміщають у ємність для нересту, де починається гон. Самці притискаються до самок, стимулюючи у них ікрометання.

За один нерест можна отримати до 700 ікринок, які проходять через сітку і падають на дно. Після цього виробників відбирають, в воду додають антигрибкові препарати. Перші личинки з'являються вже через 3-4 доби. Стартовий корм - «живий пил».

Розмір місячних малюків становить близько 2 см, і вони здатні харчуватися вже досить великим кормом.

Сумісність акантофтальмусів

Акантофтальмуси – досить мироблюні рибки і уживаються і уживаються з більшістю спокійних видів в загальному акваріумі.

Прийнятними сусідами можуть бути: даніо, тетри, расбори, гуппі, неони, скалярії, сомики коридораси, анциструси. З родичами у цих в’юнів конфліктів також не виникає, вони прекрасно живуть групами.

Акантофтальмусів можна підсаджувати в акваріум з креветками, ці рибки не заподіють їм ніякої шкоди.

Несумісні: з агресивними і територіальними рибками. Зокрема, великі цихліди (астронотуси, акари, великі цихлазоми) можуть сприйняти рибу-змійку за корм.

Не варто утримувати їх з лабео і боціями та золотими рибками.