Пельвікахроміс пульхер: особливості утримання яскравої цихліди-папуги

Пельвікахроміс пульхер: особливості утримання яскравої цихліди-папуги

pe3.jpg (.06 Kb)

Серед великого сімейства цихлід існують так звані карликові цихліди, тобто види, розмір яких у дорослому стані не перевищує 10 см. Завдяки цьому їх можна утримувати у відносно невеликих акваріумах з мирними рибками середнього розміру.. Бо зазвичай цихліди потребують чималеньких об’ємів.

Такою рибкою є пельвікахроміс пульхер, який за своїм забарвленням та за рівнем інтелекту анітрохи не поступається своїм родичам більшого розміру.

Зовнішній вигляд

Пельвікахроміс пульхер (Pelvicachromis pulcher), яку ще часто називають просто папуга або скорочено пельвік.

Свою назву отримали за строкате забарвлення, що нагадує оперення папуг та незвичайну форму мордочки, трохи вигнуту вниз на зразок дзьоба.

Пельвікахроміси – карликові цихліди, розмір дорослого самця не перевищує 10 см і то у природі, самки на кілька сантиметрів менше. Тіло витягнуте, трохи потовщене з боку черевця. Передня частина голови злегка вигнута.

В умовах акваріума ці риби зазвичай трохи менші: самець – до 7 см в довжину, самка, відповідно – до 5 см.

Спинний плавець довгий, тягнеться через всю спинку і закінчується подовженими променями.



Анальний також зміщений до хвоста, великого розміру. Форма хвостового плавника досить незвичайна і нагадує ромб.

Спинка зазвичай коричнева, живіт з плямою вишневого кольору, нижня частина голови золотиста. Поперек всього тіла тягнеться широка темна смуга. Луска на боках рибки під різними кутами зору переливається ліловими і блакитними квітами.

Забарвлення тіла може змінюватися залежно від стану рибки. Зокрема, у новому акваріумі або в іншій стресовій ситуації пельвікахроміси сильно бліднуть, зате в період нересту папужки стають дуже яскравими.

Статевий диморфізм добре помітний у статевозрілих риб. Самки менші самців, пофарбовані набагато скромніше, мають опукле черевце.

Існує кілька колірних варіацій папужок, що мешкають в різних географічних регіонах.



Селекціонери вивели нові цікаві забарвлення – наприклад, альбіносну форму.

alb.jpg (45.06 Kb)

Умови утримання

Пельвікахроміс можуть жити у широкому діапазоні параметрів води, що пов'язано з умовами природних водойм. Чим далі від океану, тим вода більш лужна, ближче до гирла річок вода частково перемішується з солоною.

Акваріум для пари пельвікахромісів варто брати не менше 40 літрів. У ємностях від 150 літрів і більше можна містити кілька пар.

У молодому віці пельвікахроміси ведуть зграйний спосіб життя, але в міру росту розбиваються на пари і займають певну територію. Зазвичай вона обмежується великим корчем або каменем, тому важливо в акваріумі мати якомога більше укриттів, особливо якщо ви будете виконувати більше однієї пари.

Бажана кришка чи покривне скло, адже рибки випадково можуть вистрибнути з акваріума.

Грунт краще використовувати піщаний або гальковий, періодично рибки люблять перекопувати його.

Не люблять дуже яскраве світло, від цього можуть бліднути. Густі зарості рослин дозволять папугам ховатись, самим рослинам вони шкоди не завдають.

В акваріумі має бути стандартний набір обладнання (фільтр, аератор, нагрівач). Варто не створювати сильну течію, бо рибки цього не люблять. Раз на тиждень необхідно підмінювати до 20% води в акваріумі на свіжу.

Оптимальні параметри води для пельвікахромісів: Т = 24-27 °, pH = 5.0-8.0, GH = 5-19.

За комфортних умов можуть жити до 5 років.

Природний раціон складається з дрібних організмів: ракоподібні, черв'яки, личинки, комахи. Загалом з годуванням пельвікахромісів не буває проблем, бо це всеїдна рибка прекрасно бере будь-які види кормів.

Корм необхідно підбирати відповідно до розміру рибки. Можна вибрати найбільш зручну форму, адже папужки прекрасно їдять і пластівці, і чіпси, і гранули.

Розмноження пельвікахромісів

pe1.jpg (94.37 Kb)

Розмножувати пельвікахроміса досить легко. Статева зрілість настає у віці 9-12 місяців. Зазначимо, що у пельвікахроміс дуже міцні пари і вони можуть зберігатися на все життя. Тож уже сформовану пару краще не розлучати.

Нерест може відбуватись як у загальному, так і в окремому нерестовику.




Стимулом є підвищення температури до 28 ° С. Бажано заздалегідь підготувати в акваріумі місце для ікрометання – підійдуть керамічні горщики або шкарлупа кокоса. Якщо місце влаштує обох батьків, вони очищають його від сміття і готуються до ікрометання.

За раз самка може виметати від 100 до 300 ікринок. Батьки турбуються про кладку, та бувають випадку поїдання ікри. У таких випадках субстрат з ікринками краще перенести в окрему ємність з аналогічними параметрами води.

Інкубація ікри триває до 4 діб. Самостійно починають плавати за тиждень. Забарвлення молодих пельвікахромісів суттєво відрізняється від дорослих особин. До місячного віку у малюків точковий візерунок, який дозволяє ефективніше ховатися на дні.

Горизонтальні ж смуги з'являються уже після другого місяця життя, а остаточно забарвлення формується до 4 місяців.

Сумісність

Хоч пельвікахроміси цихліди, та доволі миролюбні. Та ця рибка територіальна, тому до вибору сусідів не варто ставитися легковажно.

Найбільшу агресію пельвікахроміси виявляють у періоди нересту. Можуть обкушувати плавники у повільніших рибок, але такі випадки трапляються хіба при перенаселенні.

Разом можна утримувати із будь-якими співмірними рибками. Підійдуть барбуси, мечоносці, молінезії, райдужниці, гурамі.

Добре уживаються з сомиками анциструсами та коридорасами.

З креветками пельвікахромісів саджати не варто, бо підуть на корм. Хіба макробрахіуми, які здатні себе захистити.



Вам сподобалася стаття? Підтримайте україномовне видання: Ваша допомога дозволить нам працювати для Вас і надалі!

 

➡ Приват 4149629353047269

➡ Monobank: 4441114410047144

➡ PayPal: uimcbiz@gmail.com

➡ Patreon https://www.patreon.com/uimc

 

Дякуємо!

 



Підтримайте ZooSvit.info! Become a Patron!

Королі акваріума – дискуси
Дискуси – без перебільшення культова рибка серед акваріумістів. Їх вважають найкрасивішими тропічними акваріумними рибками. Тому заслужено їх називають королями прісновод...
Як доглядати за акваріумом?
Для того, щоб правильно доглядати за домашніми рибками, необхідно утримувати в чистоті середовище їх проживання. А, як відомо, і в домашніх умовах, і в дикій природі, ри...
Сом торакатум. Специфіка догляду та розведення
Соми мешкають майже у кожному домашньому акваріуму. Окрім декоративної складової вони виконують абсолютно практичну функцію, підчищаючи залишки їжі на дні. Одним з таких...
Золота рибка: історія та догляд
Ця красуня – перша в історії акваріумна рибка, яку довгий час вважали вигаданою істотою з фольклору.Ще з дитинства ми з вами чули про фантастичну рибку,яка виконувала ба...
Ктенопома леопардова – розумний та обережний хижак-мисливець
Ктенопома леопардова – лабіринтова рибка, яка, як і гурамі та півники, здатна отримувати кисень не лише з товщі води, а й з повітря. Без сумніву надзвичайно цікава у пове...
Ампулярії в акваріумі: особливості утримання і розмноження
Равлики ампулярії можуть доповнити біорізноманіття у вашому акваріумі. Це чи не найбільші акваріумні равлики і вони практично одразу впадають у вічі. Вони яскраві і цікав...
Джек Рассел Тер'єр. Основи догляду та характеристика породи
Джек-рассел дуже добродушний і ласкавий собака , він поступливий і мало гавкає. Дана собака дуже витривала і невибаглива в догляді. Тер'єри люблять прогулянки і навчанн...
Бультер'єр історія походження та догляд
1835 року в Англії було популярне цькування биків ,собаками. У ній брали участь предки англійських бульдогів. Тоді порода виглядала інакше: високі ноги і квадратна широ...
Такса - особливості породи
Такса - дуже древня порода. Вперше вони були помічені на древніх єгипетських папірусах. Походження такси від гончих. Цим тваринам передалася риса слідопита. Вони з задов...
Самоїдська лайка (Самоїд) - догляд
Самоїд доброзичлива, ніжна собака з хорошим характером. З самоїдських лайок виходять чудові сімейні вихованці і компаньйони. Це грайливі собаки повні духу і ентузіазму....
Чіхуахуа - догляд та цікаві факти
Це дуже малого розміру собака, досить міцна. Вона має велику круглу голову з тонкими губами. Морда коротка і злегка загострена, короткий ніс. Очі великі, круглі, широко...
Бельгійська вівчарка малінуа
Малінуа мають хорошу пам’ять і досить швидко вчаться, тому варто заздалегідь продумати, чим ви зможете зайнятися після освоєння базового курсу дресури. Малінуа буде скуч...