Креветок в акваріумах зазвичай утримують або окремо, або з невеликими та нехижими рибами. В іншому випадку вони стають лише кормом. Та є й такі креветки, які здатні не лише за себе постояти, а й напасти на рибу. Наприклад, макробрахіум – ця креветка суттєво більша від звичайних неокардин і значно агресивніше налаштована до сусідів.
Зовнішній вигляд Креветок макробрахіум
Макробрахіум (Macrobrachium sp. – великорукі) – рід креветок із ряду десятиногих раків.
Загалом будова тіла макробрахіумів мало чим відрізняється від більшості різновидів креветок, та головна їх особливість – це передня пара лап, яка закінчується великими клешнями. Вони використовують їх для захоплення їжі. Цим вони більше нагадують раків.
У природі макробрахіуми виростають 30 см, у домашніх акваріумах можуть вирости до 10 см залежно від об’ємів резервуару, в якому житимуть.
Забарвлення досить різноманітне, зустрічаються особини чорного, жовтого, блакитного, помаранчевого і навіть тигрового забарвлення. Маленькі креветки мають прозорий колір тіла, а в міру дорослішання їх забарвлення змінюється, і набувають відтінку грунту, в якому вони постійно мешкають.
Для росту їм необхідні регулярні линьки – скидання старої шкіри, під якою розташовується нова м’яка, незабаром вона твердіє. Молоді особини линяють часто, практично кожні 2-3 дні. Дорослі ж креветки набагато рідше: самки – раз на місяць, самці – раз на півроку.
Тривалість життя цих гігантів невелика і складає від двох до чотирьох років.
Умови утримання Креветок макробрахіум
У групі креветок макробрахіум обов’язково буде домінантний самець, який стане регулярно відстоювати своє положення. Знизити ймовірність виникнення конфліктів допоможуть великий обсяг акваріума і достатня кількість укриттів.
Макробрахіуми ведуть переважно нічний спосіб життя. У пошуках їжі вони можуть суттєво пощипати плавники рибкам, які перебувають у стані спокою та опустились на дно. У денний час вони рідко можуть завдати шкоди більш швидким рибам.
Зважаючи на їх розміри наноакваріум їм не підійде, хіба на початках для молоді. Радять об’єми з розрахунку 15-20 літрів на одну особину.
Варто пам’ятати, що креветки територіальні, тому чим більше буде площа дна, тим краще. В якості грунту зазвичай використовують натуральну гальку.
Макробрахіуми люблять чисту воду, багату на кисень, тому потрібна якісна фільтрація та достатня аерація. Раз на тиждень потрібно підмінювати до 20% від обсягу акваріума.
Освітлення не має бути надто яскравим, найкраще підійде півтінь.
Щоб спостерігати за макробрахіумами бажано встановити акваріум зі світильником, що має спеціальний нічний режим.
Зір у всіх макробрахіумів слабкий, навколишні предмети вони розрізняють за допомогою довгих вусів.
Що стосується параметрів води, то рекомендується звернути увагу на кислотність – найбільш оптимально, якщо вода буде нейтральна (pH = 7), адже в таких умовах найкраще проходить линька. Температуру бажано тримати у межах 23-28 градусів, а жорсткість від 8 до 10.
Макробрахіуми їдять доволі багато, зважаючи на швидкий обмінречовин. Їдять практично все: мотиля, трубочника, креветок, кальмарів, варені яйця і навіть фрукти. Їдять навіть водорость нитчатку. Та у раціон варто додавати спеціальні корми для збалансованого годування.
Розведення макробрахіумів
Розвести макробрахіумов у домашніх умовах цілком реально. Статевозрілими креветки стають у віці близько півроку. Можливість злучитися з самкою має тільки найсильніший самець, тому в період розмноження спостерігаються особливо запеклі сутички між ними.
Самець, який переміг в боротьбі, знаходить самку по особливому сліду з феромонів і злучається з нею, утримуючи її за допомогою все тих же довгих клешень.
Орієнтовно за тиждень самка відкладає великі округлі яйця діаметром до 1,5 мм. Після чого прикріплює їх до своїх черевних ніжок (плеоподів), де вони і знаходяться до моменту вилуплення молодих креветок. Це дозволяє краще зберегти потомство, а постійний рух ніжок забезпечує приплив кисню.
Уже за місяць на світ з’являються молоді креветки, які відразу відправляються на пошуки їжі. Спочатку це підніжний корм, але вже досягнувши розміру в пів сантиметра, молодь макробрахіумів починає полювати. У цей час у них спостерігається посилений ріст, за місяць креветка може вирости на один сантиметр.
Важливо знати, що дорослі макробрахіуми можуть запросто поласувати своїм потомством, тому молодь по можливості рекомендується перенести в окремий безпечний акваріум.
Сумісність макробрахіумів
Через розміри і агресію сусідів для макробрахіумів потрібно підбирати обережно. Сумісність з іншими видами креветок неоднозначна – до менших родичів точно не варто підселяти.
Однак буває, що вони і не звертають увагу на дрібніших креветок. Усе залежить від достатності годування. Макробрахіуми можуть полювати на маленьких риб і інших водних мешканців. Більші рибки швидші, тому макробрахіуми їм не загроза, та спроби полювати на рибу вони все ж роблять, хоч і незграбні.
Все ж краще обрати активних риб,які живуть у верхніх і середніх частинах акваріума: даніо, молінезії, райдужниці, барбуси. Бажано утриматись від вуалевих рибок, бо їх довгі плавники можуть постраждати. У зоні ризику також буде ікра, мальки і дрібні равлики.
Добрими сусідами для них будуть апістограми і анциструси.
Звичайно, не варто їх утримувати з великими агресивними рибами як цихліди та скатами – для них креветки є основним кормом.
