Акулячий балу. Опис та умови утримання

balu3

Акулячий балу, попри свою певну схожість із акулами (через що й отримала назву), – миролюбна акваріумна рибка.

Зовнішній вигляд

Акулячий балу (лат. Balantiocheilos melanopterus) або акулячий барбус отримав свою назву за форму тіла і високий спинний плавник. Має чорно-сріблясте забарвлення. На цьому уся схожість із морськими хижаками закінчується.

Усі плавники прозорі або мають жовтуватий відтінок. Має великі очі, які допомагають знаходити їжу у товщі води.

Як для акваріума, акулячий балу – досить велика риба. У природі довжина тіла може доходити до 35 см, у домашніх акваріумах більше за 25 см не росте.

balu4

Самці балу трохи більші за самок, а їхній живіт менш округлий (у період нересту це особливо помітно).

Умови утримання

Акулячий балу не підійде для маленького чи середнього акваріума, зважаючи на розміри. А ще це зграйна рибка і найкраще почувається у компанії з щонайменше 5 таких же рибин. Тому навіть акваріум на 300 літрів підійде хіба для зграйки молодих риб. В ідеалі ємність має бути від пів тонни і більше, бо акулячий балу полюбляє ще й простір.

Якщо у зграї менше 5 особин, рибки стресують і стають більш агресивні.

Ще одна важлива вимога – наявність кришки.

Балу доволі полохливі і активні, тому без кришки чи покривного скла також не обійтись.

Зважаючи на розміри рибин, продукти їх життєдіяльності можуть суттєво засмічувати акваріум і псувати воду. Тож потрібна потужна фільтрація та аерація.

Комфортно почуваються за таких параметрів води: Т – 22-28 °C, pH – 6.0-6.8, GH у межах 5.0-12.0 dGH.

Щотижнево потрібно підмінювати до третини об’єму води.

За сприятливих умов акулячий балу може жити до 10 років.

Рибки всеїдні, але здатні їсти весь день, тому потрібно годувати їх акуратно, невеликими порціями. Радять годувати 2-3 рази на день порціями, які з’їдатимуть за кілька хвилин. Акулячий балу має слабкий шлунок і тому експерименти в харчуванні протипоказані. Кажуть, що мотилем краще не годувати, бо це призводить до розладів травлення. Їдять і сухі, і живі корми. Бажано у раціоні рослинних компоненти.

Підбирає їжу зазвичай у товщі води.

Розмноження та розведення

Статевий диморфізм у цього виду виражений слабо і навіть у зграї з 5-6 рибок може не виявитися жодного самця чи жодної самки.

Неохоче розмножуються в неволі. У зоомагазини акулячих балу постачають з рибних ферм, де самців і самок стимулюють до розмноження за допомогою гормонів.

За один нерест самка здатна привести на світ до 10 000 ікринок. Потім дорослих риб треба відсадити до родичів – через 2 дня з ікринок почнуть вилуплюватися личинки.

Сумісність

Акулячий балу, хоч і доволі велика, але миролюбна рибка. Звичайно, дрібних риб чи мальків вони сприймуть за корм. Тому варто підбирати співмірних сусідів, як от інших різновидів балу.

Легко співіснують із дорослими сомами, коридорасами, райдужницями, тетрами, расборами, гурамі.

Із територіальними рибами селити не варто, тому цихліди будуть поганими сусідами.