Риба-папуга: особливості догляду та утримання

В акваріумах можна натрапити на риб найрізноманітніших форм і забарвлень. Частину з них можна зустріти у природі, але є й такі, що виникли лише завдяки допитливим старанням селекціонерів. Одне з таких творінь – Риба-папуга.

Рибу-папугу або Червоного гібридного папугу (Red Parrot Cichlid) вперше вивели тайванські селекціонери на початку 90-х. Досі є таємницею, завдяки яким видам вдалось вивести цю рибу. Та без сумніву в основі були різні види південноамериканських цихлазом.

З часу появи водного папуги проводилась ще велика кількість схрещувань, після яких у продажу є різні гібриди під загальною комерційною назвою «Червоний папуга».

Частина людей може назвати аморальним і неетичним штучне виведення подібної форми рибу, адже така гібридизація призводить до значного зміщення внутрішніх і зовнішніх органів. Наприклад, зміна форми рота призводить до того, що рибка може поїдати лише певні види кормів. Є такі експериментатори, які задля привабливості штучно забарвлюють червоних папуг і навіть наносять татуювання чи підрізають хвости.

Та попри це, без сумніву риби-папуги привертають увагу своєю незвичайною формою, забарвленням і цікавою поведінкою.

Зовнішній вигляд

Зовні мають специфічну форму тіла – воно вкорочене і округле. Власне назву «папуга» отримали через незвичайну форму голови і яскраве забарвлення тіла. Рот маленький, майже трикутної форми. Через таку форму він завжди відкритий і це схоже на широку посмішку. Рот може відкриватися тільки вертикально під невеликим кутом.

pp1456_8572

Через свою форму тіла та зміни внутрішніх органів призвели до того, що плавають рибки трохи незграбно, хоча іноді можуть бути дуже швидкими.

У продажу іноді зустрічаються форми з ампутованим хвостовим плавцем, що робить папуг за формою схожими на серце, їх так і називають «папуга закохане серце» (Love Heart Parrot).

У домашніх акваріумах відповідного розміру рибка-папуга може виростати до 25-30 см.

Природними кольорами для риб папуг є червоний, жовтий, білий (дуже рідкісний різновид). Таке забарвлення найбільш стійке і практично не змінюється з плином часу. Всі інші кольори (фіолетові, сині, зелені) створюються штучним шляхом і тримається таке забарвлення недовго.

Існує велика кількість гібридів червоного папуги з іншими видами цихлід, а також з ще однієї відомої рибкою – Фловер Хорном.

Самця від самки відрізнити майже неможливо, хіба під час нересту можна визначити стать за наявністю сім’япроводу або яйцекладу.

Утримання рибок-«папуг»

Оскільки папужки ці немаленькі, тож і утримувати їх варто у просторих акваріумах – від 200 л. Дуже важливо, щоб він мав кришку, бо є випадки, коли папуги вистрибують з акваріума.

Рибки виробляють чимало продуктів життєдіяльності, тож важлива якісна фільтрація та регулярні підміни води. Радять зовнішній фільтр достатньої потужності.

На темному тлі рибки особливо контрастно і гарно виглядають. У якості ґрунту бажано використати пісок або круглу гальку. Папуги дуже люблять перекопувати ґрунт. Вони будують гнізда і можуть суттєво підрихтувати рельєф в акваріумі.

Утримувати папуг краще не по одній, а зграйками в 3-5-7.

Бажані корчі та різноманітні укриття, бо як сформується домінантна пара, вони будуть ганяти інших сусідів.

При надто яскравому світлі колір папуг стане менш насиченим.

Це доволі теплолюбні рибки, то без штатного обігрівача не обійтись. Рекомендовані параметри води: температура не менше 27-29°C, pH=6.5-7.5, GH=5-7.

Зважаючи на їх хобі копати грунт, мало які рослини можуть співіснувати з ними. Можливо, плаваючий роголисник чи ряска підійдуть. Або жорстколисні анубіаси, прив’язані до каміння.

Цікавою особливістю є те, що риби-папуги дуже прив’язуються до свого господаря і завжди зустрічають його біля передньої стінки акваріума. Навіть дозволяють гладити себе.

Годування папуг має свою специфіку, зважаючи на форму роту і повільну його рухливість. Радять годувати якісним збалансованим сухим кормом. Деякі виробники навіть мають специфічні корми для папуг. Одна з відомих фірм виробляє округлі «кульки», які тривалий час плавають на поверхні води і доступні для поїдання рибок-«папуг».

Ну і підійдуть спеціалізовані корми для цихлід.

Зверніть увагу! Не перегодовуйте папуг, бо вони схильні до ожиріння. Краще давати корм кілька разів на день, але дозовано.

Тривалість життя складає близько 10 років.

Потомство риб-папуг у домашньому акваріумі отримати неможливо, адже самці гібридів безплідні.

Однак пара червоних папуг може демонструвати характерну переднерестову поведінку, за якою дуже цікаво спостерігати.

Усе починається з побудови гнізда – рибки викопують велику яму, в яку потім відкладають ікру. Іноді ікринки розміщуються на листі рослин або плоских декораціях. Батьки ретельно охороняють гніздо, атакуючи усіх, хто наближається.

Та попри зусилля, за кілька днів так і не запліднені ікринки біліють і гинуть, після чого поїдаються іншими рибами або власними батьками.

Траплялись випадки, коли ікру папуг запліднювали самці цихлазом. Кажуть, потомство може бути життєздатним, але зовні воно мало нагадуватиме самих риб-папуг.

Сумісність

Найкраще утримувати рибок-«папуг» у видовому акваріумі.

Однак уживаються з іншими неагресивними цихлідами. У сусіди підійдуть соми, скалярії, великі райдужниці.

Дрібні види на кшталт живородок, тетр, даніо для них стануть просто кормом.