Цього мешканця домашніх водойм ще називають акваріумний вугор. Він і справді дуже схожий на морського вугра. Макрогнатуси люблять зариватись у ґрунт, а на поверхні лишається лише голова. Ця незвична рибка здатна здивувати і досвідчених акваріумістів.
Також читайте: Топ-10 найдивніших акваріумних рибок
У країнах південно-східної Азії, де мешкають макрогнатуси, вони є об`єктом рибацького промислу, а їх м’ясо вважається делікатесом.
Зовнішній вигляд макрогнатусів
Макрогнатуси («macros» – великий, «gnathos» – щелепа) мають незвичну форму рота, яка здатна розтягуватися для ковтання великої їжі. Їх верхня щелепа витягнута і загострена, яка утворює такий собі хоботок. Власне за таку особливість макрогнатусів зарахували до родини Хоботорилі.
Хоч їх часто навіть продавці називають в’юнами, вуграми та сомами, але макрогнатуси – це окремий рід риб.
Також читайте: Акантофтальмус – смугаста рибка-змійка. Цікаві особливості
Мають витончену форму тіла.
Спинний та анальний плавці, які знаходяться позаду, нагадують хвостовий плавець. Грудні плавці відсутні.
Зазвичай забарвлені у сірий, темно-коричневий чи бежевий колір. На тілі мають візерунки із яскравих смужок.
Статевий диморфізм не виражений. Самок можна упізнати за більшим розміром і великим округлим черевцем.
Вони можуть бути завдовжки від 15 см до 40 см залежно від різновиду. Найвідоміші з них – очковий, кавовий та сіамський.
Найбільш поширеним і популярним без сумніву є очковий макрогнатус. Подекуди його можуть називати «колючий вугор» через гострі колючки на спинному плавнику. В акваріумах їх довжина зазвичай не перевищує 20 см, тоді як у природі вони можуть виростати до 40 см. На задній частині тіла мають великі чорні плями зі світлою облямівкою – так звані очка. Звідси і назва різновиду.
Кавовий макрогнатус вирізняється забарвленням – світло-коричневе чи кавове з кремовими плямами. З боків є поперечні смуги. Виростає найбільше до 15 см і є найменшим з макрогнатусів.
Найбільший із акваріумних макрогнатусів – сіамський. За хороших умов і достатнього об’єму може вирости до 30 см. На спинному плавнику присутні від 3 до 6 великих округлих плям, завдяки чому також отримав ще одну назву – «павичевий вугор».
Умови утримання макрогнатусів
Зважаючи на розміри, макрогнатуси потребують простору. Тож в акваріуми менше за 100 літрів краще їх не саджати.
Дуже важливою є акваріумна кришка, бо ці в’юноподібні, як ті змії, здатні втекти з акваріума, використовуючи найменший отвір.
Вони люблять чисту воду, тому потрібна хороша фільтрація, не завадить і додаткова аерація. Регулярні підміни води також життєво необхідні.
Оптимальні параметри води бажані у межах таких показників: Т=23-26°С, pH=6,0-8,0. Жорсткість (GH) не така важлива і може взагалі коливатись у межах 6-35.
Ці «змійки» ведуть переважно нічний спосіб життя, тож яскраве світло для них не тільки не потрібне, а й зайве. Надто яскраве світло для макрогнатусів – додатковий стрес.
Щоб можна було поспостерігати за цими рибками радять використовувати спеціальну нічну підсвітку.
У природі макрогнатуси воліють триматися на піщаних мілинах водойм з повільною течією. Тут вони зариваються у пісок і очікують на здобич. Так себе поводять і в акваріумі.
Цікаво, що регулярні закопування у ґрунт мають функцію. Це дозволяє видалити надлишки слизу, який постійно виділяється на шкірі макрогнатусів. А цей слиз допомагає також у разі випадкового потрапляння на сушу, де рибка може жити ще близько години.
Зважаючи на таку особливість, ґрунт має бути таким, щоб рибка не пошкодилась. Добре підійде пісок або дрібна галька.
Інші декорації також не повинні мати гострих країв.
Дуже важливою є наявність укриттів, щоб рибки могли ховатись і почувати себе у безпеці.
Макрогнатуси уживаються з рослинами в акваріумі. Вони люблять ховатись у заростях рослин. Їм фізично не шкодять, але можуть підкопувати коріння. Тому, обираючи акваріумну флору, зупиніться на краще на рослинах з хорошою кореневою системою, як от ехінодоруси чи криптокарини. Ну і не забувайте про вільне місце, де б акваріумні «вугрі» могли закопуватись.
У природі макрогнатуси харчуються дрібними безхребетними, личинками комах, хробаками. Також полюють із засідки за дрібною рибою.
У домашніх акваріумах із задоволенням поїдають заморожені корми (артемія, мотиль, трубочник).
Також читайте: Аксолотль – усміхнений мінідракон в акваріумі
Можуть поїдати дрібно нарізаних креветок чи кальмарів.
До сухих кормів вони ставляться прохолодно.
Загалом корм варто давати після вимкнення світла, щоб інші рибки не з’їли його першими. Дехто прилаштувався і дає корм макрогнатусам корм у пляшках з вузькою горловиною. Там вони швидко його знаходять.
Розведення макрогнатусів вдома проблематичне. У природі нерест припадає на сезон дощів, коли сильно змінюються параметри води у річках.
Тому для штучного розведення використовують гормональні ін’єкції.
Статева зрілість у риб настає у віці 1-2 років.
За хороших умов утримання живуть до 10 – 15 років.
Сумісність макрогнатусів з іншими рибками
Хоч за природою макрогнатуси хижаки, та у домашніх акваріумах, особливо вдень, вони зазвичай дуже боязкі і рідко випливають з укриття.
Правда, уночі можуть вполювати якусь дрібну рибину чи креветку, яка поміститься до рота.
Молоді макрогнатуси добре почуваються у зграйках, а дорослі вже стають територіальними, тож між ними можуть виникати конфлікти.
Не варто тримати з активними донними рибами, як боції і торакатуми, бо у своїй територіальності вони більш агресивні.
Чудово вживаються із гурамі, райдужницями, дорослими мечоносцями. З сомів у сусіди підійдуть анциструси, коридораси.
