Важко повірити, що ця непримітна дрібна рибка здатна принести реальну користь. Гамбузія зовні дуже схожа на іншу відому живородну рибку – гуппі. Та є певні особливості, які зробили гамбузію не лише відомою, а подекуди – незамінною.
Чим цікава гамбузія?
Гамбузії (Gambusia sp.) – рід променеперих риб із родини Пецилієвих.
Також читайте: Живородні рибки в акваріумі: популярні і маловідомі види
Ця риба-ларвіфаг з неймовірною активністю поїдає личинки малярійних комарів, скорочуючи поголів’я небезпечних комах. Фактично личинки комах є основою раціону цих рибок.
Навіть невелика популяція риб здатна за короткий час повністю очистити ставок від личинок комарів. За місяць лише одна доросла гамбузія здатна винищити до 3 тисяч таких личинок. За це вона навіть отримала неофіційну назву «москітна рибка».
Раніше цю рибку не надто цінили. Через малі розміри рибки, які не годяться в їжу, на Кубі навіть з’явився вираз – «ловити гамбузію», що символізує марну працю. Навіть її назва походить від кубинського слова «gambusino», що перекладається як «нічого».
А зараз важко переоцінити її внесок у боротьбу зі смертельно небезпечним захворюванням – малярією. Для боротьби з малярією рибку акліматизували багатьох тропічних регіонах. Гамбузії невибагливі, швидко розмножуються і мають хороший апетит, тому змогли подолати пошесть, яку принесли малярійні комарі.
Гамбузія родом з Північної Америки, де мешкає у басейні річки Міссурі. Ще 100 років тому (у 1920 році) її завезли до водойм Італії й Іспанії. Потім її акліматизували у Палестині, на Філіппінських і Гавайських островах, в Аргентині. Також її завезли до Кавказу, звідки вона розселилась в Україну та Середню Азію.
За це їй навіть встановили бронзові пам`ятники в Адлері, Ізраїлі та на Корсиці.
Локальні популяції виявляють навіть у холодніших регіонах колишнього радянського союзу. Там рибки тяжіють до теплих вод ставків-охолоджувачів ТЕС. Гамбузія може завдати шкоди ставковим господарствам, поїдаючи ікру та личинок коропових, а також конкуруючи з молоддю за харчування.
От в Австралії гамбузії сильно похитнули екосистему місцевих водойм. Їх навіть заборонили розмножувати і продавати.
Гамбузія належить до теплолюбних рибок, але здатна витримувати зниження температури у водоймі до +5°С. За низької температури заривається у мул, де й зимує.
Також читайте: 16 цікавих фактів про акваріумних рибок
Серед акваріумістів вона не така поширена, як та ж гуппі. Купити її у любителів-розвідників доволі важко. Серед акваріумістів ця рибка не надто популярна не лише через непоказну зовнішність, а й через характер – гамбузії погано уживаються з іншими живородками, навіть з гуппі.
Попри все не можемо оминути увагою цю визначну рибку.
Зовнішній вигляд гамбузії
Самки гамбузій виростають до 7 см, самці – не більше 4 см. Самки справді дуже нагадують гуппі, а от самці не мають таких ефектних хвостів.
Мають рот верхній, очі великі, хвостовий плавник округлий. Забарвлення непоказне: сірувато-зелене, плавники безбарвні.
У самців розвивається червоне забарвлення хвостового плавця, а у вагітних самок чітко видно чорну пляму біля анального плавця.
У належних умовах рибки можуть прожити до 2 років, самці живуть менше.
Утримання гамбузій у домашніх акваріумах
Гамбузії, які були штучно розселені у понад 60 країн світу з доволі різним кліматом, продемонстрували неймовірну витривалість і живучість. Вони можуть переносити серйозні зниження температури та різкі коливання, низький вміст кисню, погану якість води, а подекуди – підвищену солоність. Як кажуть, для акваріумістів-початківців – це те, що потрібно. Правда, знайти у продажу цю рибку зараз доволі проблематично.
Якщо вам все ж вдалось якимось дивом придбати цю рибку, то особливих умов для них не потрібно створювати. Звичайно, фільтрація, аерація і регулярні підміни води покращать їх якість життя, як і загалом акваріуму.
На зграйку особин достатньо банки від 20 літрів.
Радять утримувати не менше 5-6 особин, бо за меншої кількості вони стають менш активні і можуть загинути.
При стресі вони можуть намагатись заритись у ґрунт, як роблять у природі. Тому ґрунт краще підібрати нейтральний без гострих країв.. Гамбузії краще виглядатимуть в акваріумах із натуральними декораціями. Також за допомогою них можна зонувати акваріум і передбачити велику кількість укриттів, адже гамбузії не надто миролюбні.
Параметри води для гамбузій доволі широкі: Т=15-24°С, pH=6.0-8.0, GH до 30. Виживають і при значно більших коливаннях.
Годувати їх також не складно.
Якщо у природі раціон гамбузій складається переважно з дрібних ракоподібних і личинок комах, то в акваріумі рибки із задоволенням поїдатимуть якісні сухі і заморожені корми.
Розмноження та розведення гамбузій
Гамбузії, як і більшість живородних рибок, народжують без особливих проблем. На світ з’являються уже сформовані мальки, які одразу ж здатні самостійно харчуватись. Є ще одна цікава особливість гамбузій – у стресі самки здатні затримувати нерест. А стресують вони часто, якщо самців суттєво більше. Тож краще передбачити на одного самця – 3-4 самки. У такому випадку знижується стрес від настирливих залицянь самців.
Та все ж вагіну самку краще посадити в окремий акваріум і відсадити її після появи мальків, адже новоспечена мати, як і та ж гуппі, здатна без докорів сумління поласувати власним потомством.
Кількість малюків коливається від 15 до 100.
Упродовж року самка може виробити до 7 поколінь малюків.
Сумісність
Гамбузії – напевно чи не єдині живородні рибки, які важко уживаються з багатьма іншими видами, та й своїми ж родичами. Вони схильні обкушувати плавники інших риб.
Та з ними можуть ужитись такі зграйні рибки як кардинали, даніо, барбуси.
А от у цихлідниках вони просто стануть кормом.
