Отоцинклюс – це крихітний і не надто яскравий сом, однак його вважають одним із найефективніших водоростеїдів в акваріумі, подекуди більш ефективним, ніж відомий сіамський водоростеїд (САЕ).
Отіки, як їх ще називають акваріумісти, разом із креветками Амано здатні підтримувати акваріум і всі рослини у ньому чистими й охайними. Ці сомики часто були присутні в акваріумах геніального акваскейпера Такаші Амано.
Цікаво, що соми отоцинклюси налічують десятки різновидів, які продаються в зоомагазинах як один вид. Macrotocinclus affinis і Otocinclus cocama (zebra oto) зустрічаються частіше.
Поширені від Колумбії до Північної Аргентини. Раніше сом отоцинклюс водився в східній частині Анд. Один вид сома має досить обмежений ареал проживання в Перу, Бразилії та Парагваї, а інший його вид можна побачити всюди вздовж верхів’їв басейнів річок Амазонки та Оріноко. Мешкає карликовий сом переважно в малих або середніх річках з помірною течією. Зазвичай ви можете зустріти цю рибу в прирічковій рослинності, особливо в траві серед водних рослин з великою кількістю дрібного листя. Ви також можете побачити цього сома у відкритих водоймах. Там сом отоцинклюс плаває косяками до 1000 особин над ділянками піщаного дна, заповненими корінням дерев.
Їх природне середовище існування характеризується густою рослинністю з великою кількістю занурених і нависаючих рослин. Отоцинклюси часто зустрічаються в місцях з великою кількістю водної рослинності, оскільки харчуються водоростями та біоплівками, які ростуть на поверхні рослин та інших об’єктів.
Отоцинклюс – рід прісноводних риб із сімейства Лорікарієвих (Кольчужних) сомів. Ще його називають «карликовий сомик». Це найменші представники сімейства, середня довжина тіла рибок становить всього лише 3 см (розмір варіюється від 2 до 5 см залежно від виду).
Самка товстіша і більша за самця.
Має подовжене і сплощене з боків тіло, вкрите широкою кістковою лускою (все тіло, крім черевця). Має великі очі. Завдяки кишковому диханню отоцинклюси можуть дихати атмосферним повітрям.
Забарвлення отоцинклюсів різноманітне й залежить від виду. Найчастіше тулуб має сріблястий колір із жовтуватим відливом і дрібними коричневими плямами. Уздовж тіла може тягнутися широка темна смуга. Плавці прозорі, безбарвні з деяким зеленуватим відтінком. На грудних і спинному плавцях є колючки, які можуть пошкодити сачок, тому виловлювати рибок треба акуратно.
Деякі різновиди мають цікаве забарвлення, як, наприклад, отоцинклюс-зебра, у якого чергуються темні і світлі поперечні смуги на тілі.
Рот видозмінений у присоску, яка дає можливість рибці утримуватися в течії води і зішкрібати водоростеві обростання на каменях, декораціях і склі акваріума.
Завдяки невеликим розмірам вони чудово підходять для наноакваріумів або рослинних резервуарів, де вони можуть допомогти контролювати ріст водоростей і сприяти загальній естетиці акваріума.
Отоциклюси полюбляють прозору, багату киснем воду з мінімальною течією, тому краще віддати перевагу зовнішньому фільтру. Також отіки добре пристосовані до середовищ із низьким рівнем освітлення і зазвичай більш активні на світанку та в сутінках. У дикій природі живуть великими групами, утворюючи зграї, щоб захистити себе від хижаків.
Зважаючи на ці особливості, їм потрібен акваріум з хорошою фільтрацією, але без сильного потоку води. Потрібна щотижня підміна до 30% води. Також вода має бути зі стабільними параметрами, без різких коливань.
Найбільш оптимальні для них такі параметри: Т=22-26 °С, pH=6.5-7.5, GH=5-15. Аміак і нітрити мають бути рівні 0, а концентрація нітратів в ідеалі не повинна перевищувати 10 мг/л.
Ця рибка є чудовим чистильником, особливо для ніжних рослин таких як хеміантус куба, глосостигма і мохи.
Для них потрібен природний акваріум з живими рослинами і натуральними корчами.
Як ви уже зрозуміли, це зграйна рибка, яку не варто утримувати по одному. Такаші Амано радив такий розрахунок для ефективного очищення акваріума – на 100-літровий акваріум запустити до 20 отоцинклюсів на момент запуску, а далі залишити 3-5 штук, коли система стабілізується. Якщо акваріум не дуже густий, то достатньо 10 сомиків на 100 літрів. На 30-літрову банку 4 соми буде цілком достатньо.
Ці дрібні сомики ще ті ненажери у хорошому розумінні цього слова – працюють (їдять) практично цілодобово. Лише за лічені дні можуть повністю очистити навіть об’ємні акваріуми. Тому підгодовувати їх потрібно обов’язково, особливо, якщо водоростей залишилось мало чи зовсім зникли.
Для цього можна використовувати різні овочі. Ошпарене листя салату, кабачок та інше можуть доповнити раціон. Однак такий корм, залишений надовго в акваріумі, може погіршити якість води. Тому більш оптимально використовувати якісні сухі корми для донних риб із високим вмістом водоростей.
Оскільки вони більш активні уночі, тому годувати рибок рекомендується ввечері, після вимикання світла.
Тривалість життя отоцинклюса зазвичай коливається від 2 до 5 років при утриманні в добре доглянутих акваріумах. Однак за належного догляду та відповідного середовища деякі особини живуть і понад 5 років. На тривалість життя будь-якої акваріумної рибки можуть впливати різні фактори, включаючи якість води, дієту, розмір акваріума, а також загальний стан здоров’я та генетику риби.
Розмноження отоцинклюсів може відбутися спонтанно у загальних акваріумах і не вимагає додаткових зусиль. Самка відкладає до сотні клейких, злегка жовтуватих ікринок на нижньому боці широких листків рослин. За літо рибки можуть віднереститися кілька разів.
Статеві відмінності виражені дуже слабо. Самки лише дещо більші й округліші за самців.
Самець має статевий сосочок і ряди видозмінених зубців, які розташовані на нижній стороні хвоста, де його тіло перетворюється на хвіст, який спеціально закручується. Роль цього органу до цих пір недостатньо зрозуміла, проте деякі фахівці припускають, що він бере участь у заплідненні і призначений для орієнтації чоловіка в цьому процесі, коли він охоплює своїм тілом голову самки.
Однак отоцинклюсів тримають зграйками, тож не має особливої потреби визначати стать.
Якщо ж плануєте розвести цих сомиків, звичайно, краще, що вони віднерестились у відгаднику. Для цього знадобиться ємність від 30 літрів з аерліфтним фільтром, без ґрунту. Рівень води має бути мінімум 5 см, а температуру необхідно підняти до 25-27°С. На нерест зазвичай висаджують одну самку і трьох самців, ну або всю зграйку, якщо немає можливісті визначити стать. Після ікрометання дорослих риб видаляють, а у воду додають протигрибковий препарат.
Воду потрібно підмінювати щодня. Інкубація ікри займає 3-6 днів. А вже через кілька тижнів мальки стають схожими на дорослих особин.
Для стимуляції нересту кілька разів на день рибу можна годувати високопротеїновим кормом, який складається з живого корму. Нерест передує досить тривалий період залицяння, який включає не серйозні бійки і підготовку місця нересту.
Отоцинклюси – маленькі миролюбні соми, тому чудово уживаються з більшістю співмірних спокійних видів.
Чудово почуваються у зграйках.
У сусіди підійдуть неони, тетри, невеликі мирні живородні. Креветки і невеликі раки також з ними уживуться.
А ось великі цихліди можуть сприйняти крихітних сомів за корм.
Не радять садити разом з іншими рибами-водоростеїдами, бо карликові боязкі отоцинклюси будуть програвати конкуренцію у боротьбі за харчування й залишаться голодними.
