Мастацембел: догляд за вугроподібною рибкою

До переліку немаленьких риб не для наноакваріумів можна без сумніву віднести мастацембелів. Ці незвичної форми рибки можуть вирости до метра. Такий вугрик потребує суттєвих об’ємів. Якщо ж ви можете собі дозволити вдома завести такий басейн, то розповімо про цього стрічкоподібного носача. Він таки вартий уваги.

Зовнішній вигляд мастацембелів

Мастацембели або Мастацембелуси (Mastacembelus sp.) – живуть переважно в Африці, хоча частину видів можна зустріти в Азії. Найчастіше зустрічаються у річках, хоча близько 15 видів населяють озеро Танганьїка. А загалом зараз відомо про понад 60 видів.

Ідентифікувати його не так складно – має витягнуте та приплюснуте з боків вугроподібне тіло та загострену голова, яка нагадує ніс чи хоботок. І вони просто дуже схожі на ще одних змієвугроподібних – макрогнатусів.

Хоботок допомагає мастацембелам швидко знаходити їжу між камінням чи у грунті. Має невеликі плавники, а спинний і анальний – зміщені до хвостового. Разом вони утворюють єдину площину. Пересуваються вони, згинаючи задню частину тіла.

Уздовж спини мають невеликі шипи, об які можна навіть вколотися. Хоч для людини це безпечно, та можливі уколи-порізи краще продезинфікувати.

Забарвлення тіла зазвичай не надто яскраве – коричневе з численними плямами чи смужками, хоча деякі види мають яскраво-помаранчевий візерунок.

Стать визначити дуже складно.

Розміри рибок суттєво залежать від виду. Найдрібніші мастацембели мають довжину 7-8 см, найбільші – до 100 см. Та акваріумах може зустріти два різновиди, яких маленькими не назвеш: мастацембел червоносмуговий (Mastacembelus erythrotaenia) та мастацембел панцирний (Mastacembelus armatus).

Мастацембел панцирний

Забарвлення тіла має коричневе з розкиданими по всій його площі смугами і плямами темного кольору. Окрас може бути темнішим або світлішим і залежить як від фізичного стану риби, так і від оточуючих її умов. У природних умовах виростають до 90 см, а от акваріумі не більше пів метра. Здатні переносити невелику солоність води. Мешкає в Індії, Таїланді та на острові Суматра.

Мастацембел червоносмуговий

Назву отримав за характерні яскраво помаранчеві смужки по всій довжині тіла. Виростає до 80 – 100 см. У природі мешкає у південно-східній Азії.

Середня тривалість життя у домашніх умовах складає 10 років.

Догляд і утримання мастацембелів

Якщо наважились завести такого красунчика, одразу зважте, чи підійде ваша банка за об’ємом. Що мастацембел не почував себе шпротиною у консервній банці, коли підросте, то краще йому одразу підібрати акваріум від 300 літрів і більше. Ну і бажано, щоб банка не була квадратною, а продовгастою, зважаючи на форму цього «вугра».

Радять утримувати мастацембелів поодинці, бо з родичами вони не дуже вживаються через внутрішньовидову агресію.

Також необхідна міцна і щільна кришка на акваріумі, бо ці рибки доволі верткі і можуть пролізти у доволі маленький отвір.

У якості ґрунту краще взяти крупний пісок. Мастацембели полюбляють зариватись у нього. Власне через це не радять використовувати якісь гострі фракції, як от гравій, щоб він не поранив у шкіру.

Також бажана велика кількість укриттів, бо мастацембели ведуть потаємний спосіб життя. Це можуть бути гроти, природні корчі і навіть звичайні ПВХ-труби. Головне, щоб не було ніде гострих країв.

Щоб створити природну напівтемряву, можна використати плаваючі рослини (роголисник, пістія та ін.).

Зважаючи на розміри мастацембелів потрібна потужна фільтрація та аерація, ну і щотижневі підміни 20% води. Прийнятна температура – не нижче 24 градусів і до 28. Інші параметри варто тримати у межах: pH=6.0-7.0, GH=5-12.

У природі мастацембели їдять дрібна рибу, ракоподібних та комах. Оскільки вони ще й майже не їдять сухі корми, то в домашніх акваріумах годувати їх доведеться живим або замороженим кормом (великим мотилем, трубочником, шматочками нежирної риби чи креветками).

У домашніх акваріумах мастацембелів не розводять, бо потрібні спеціальні гормональні ін’єкції, які стимулюють нерест. Тож розводять їх зазвичай на рибних фермах. 

У період нересту самець переслідує самку по всьому акваріуму, наздогнавши, затискує і видавлює із самки ікру – зазвичай до 50 ікринок діаметром близько 3 мм жовтуватого кольору. За час нересту загалом самка метає від 700 до 1000 ікринок.

Сумісність мастацембелів

Зважаючи на розміри рибок, їм варто підбирати і відповідну компанію.

Хоч мастацембелів не назвеш типовим хижаком, все ж дрібну рибу вони сприймають за корм.

У сусіди підійдуть скалярії, райдужниці, акулячі балу, великі соми птеригопліхти чи плекостомуси.

Окремим акваріумістам вдалось утримувати в одному акваріумі їх з астронотусами чи червоними папугами. Можливо, якщо утримувати з молодого віку їх разом, то вживуться, та краще не експериментувати так.