Про швидке настання довгоочікуваної події можна дізнатися з поведінки кішки. Зазвичай спокійна і сонна вона раптом починає нескінченно бродити по квартирі, «кликати» господаря, примірятися до гнізда і взагалі вести себе дуже неспокійно.
Абіссинські кішки – це короткошерсті кішки середнього розміру з насиченим рівномірним забарвленням, що виділяються своєю королівською поставою і особливою грацією, властивою тільки цій породі. “Підведені” темним контуром виразні уважні очі, великі вуха, поставлені так, наче кішка уважно прислухається, і незвичайне забарвлення, додають зовнішності абіссінським неповторну чарівність “дикої” пуми.
Манчкіни – незвичайна порода кішок. Це не селекційна порода, тобто, Манчкінів не виводили такими навмисно. Свою зовнішність ці кішки отримали в результаті мимовільної хромосомної мутації. Кошенята з такою особливістю будови скелета з’являлися вже на початку минулого століття в пометах звичайних кішок з Німеччини і Великобританії. Німці навіть дали назву цим дивним істотам – «кішка-кенгуру», адже ці кішки люблять сідати на стегна, а для рівноваги «підпираються» хвостом, і в такому положенні дивляться на свої мисливські володіння. Їх поза і правда виглядає з боку як «кенгуру», через короткі передні лапки, які звисають уздовж тіла, як і у знаменитого австралійського сумчастого «стрибуна». І, звичайно ж, коти з настільки незвичайною зовнішністю просто не могли не привернути до себе загальну увагу.
Зовнішні характеристики породи включають середній розмір тіла з добре розвиненою мускулатурою, вага не перевищує 7 кг, грудна клітка широка округла, також округлої форми живіт, трохи випирає і привертає увагу. Плоский живіт і живіт іншої форми вважається дефектом і не вітається фахівцями. Форма очей мигдалеподібна, очі розташовані під невеликим кутом, брови і вібриси практично відсутні, вилиці великі.
Витонченість, інтелігентність, врівноваженість. Це типові характеристики представників породи сомалійських котів. Вони стануть для свого господаря надійним партнером по життю в будинку, при цьому знаючи міру і не проявляючи нав’язливість.
Своє оригінальне ім’я невська маскарадна кішка отримала від петербурзьких фелінологів. Офіційно породу зареєстрували в 1992 році. Ця порода зявилася в результаті в’язки сибірських котів і сіамських котів. У перших Невські маскарадні запозичили шерсть і будова тіла, у маскарадних – колір очей і поєднання кольорів вовни.
Хвороба собак і котів спричинюється кліщами Demodex canis, характеризується локальним або генералізованим дерматитом, схудненням, виснаженням та загибеллю тварин.
Кліщі формують колонії переважно у волосяних фолікулах, сальних та потових залозах. У собак вони здатні паразитувати у внутрішніх органах, тому їх виявляють у фекаліях, а при гістологічному дослідженні – в печінці, лімфатичних вузлах, м”язах язиката інших органах. У людини може паразитувати у шкірі голови та спричинювати облисіння, у віях і бровах – запалення конюктиви очей, ослаблення зору , випаданням брів, вій.
Екзотична короткошерста була виведена за бажанням заводчиків, які прагнули отримати кішку персидського типу з короткою шерстю. Спочатку персидських кішок схрещували як з американськими короткошерстими, так і з бірманськими, але тепер обмежуються тільки короткошерстими.
Ці кішки – легендарні. Їхні предки в Стародавньому Єгипті були в такій пошані, що за життя їх шанували як божества, а після того, як кішка відправлялася по водах Нілу в вічне царство, господарі голили в пам’ять про неї брови і довго-довго були сумними, малюючи картинки на папірусі в честь хвостатого небожителя.