Коропи кої: утримання та цікаві факти про популярних ставкових риб

Коропи кої (коі) доволі відомі завдяки утриманню їх у ставках. Є досвід утримання їх і у домашніх акваріумах, та це має бути доволі простора банка, бо ці рибки дуже немаленькі. 

Традиція утримання риби у ставках пішла з Японії, де ставкові рибки вважаються запорукою щастя, довголіття і захистом від бід.

Найбільш популярними ставковими рибками у світі є коропи кої, або ще як їх називають – парчеві коропи.

Короп кої – це фактично декоративна форма одомашненого коропа сазана, а точніше його амурського підвиду (Cyprinus carpio haematopterus).

Ще здавна коропи були цінною промисловою рибою завдяки своїй невибагливості та хорошим смаковим якостям. А згодом, коли коропи завдяки природнім схрещуванням і мутаціям набували незвичного і яскравого забарвлення, вони прикрасою водойм.

У сучасній Японії напевно у кожному ставку водяться коропи кої. Особливо популярні вони у ставках біля буддійських храмів, де можна поспоглядати і помедитувати.

Коропи кої стали навіть символом дружби і любові. Та й саме слово «кої» співзвучно японському слову, що означає «любов», «прихильність».

Селекційним розведенням кої займалися китайські і японські любителі. Так з’явилось багато коропів кої, які відрізняються як за кольором, та формою тіла.

Перша у світі виставка коропів відбулася у далекому 1914 році.

Цікаві факти про коропів кої

Існують певні стандарти оцінки зовнішнього вигляду коропів кої, за допомогою яких оцінюють будову тіла, колір і навіть малюнок луски та загальну якість особини. Найбільше цінують риб з щільним тілом і хорошими пропорціями частин тіла та плавників. Луска не повинна мати вад.

Кольорові плями повинні бути чітко обмеженими й збалансованими – чим більше особина, тим крупніше повинен бути малюнок.

Також окрему увагу приділяють тому, як кої плаває у воді і яке загальне враження від рибки.

Наступним критерієм оцінки є розмір коропа. Японці не вважають нормальним коропом рибу, якщо вона менша за півметра у довжину. Найбільший зареєстрований короп кої мав довжину тіла 120 см і важив близько 40 кг.

Вартість окремих особин може сягати декількох тисяч доларів.

У 2019 році червоно-білого парчевого коропа довжиною трохи більше метра пустили з молотка за $1,8 млн, що зробило його найдорожчою рибою, яку коли-небудь вдавалося продати. Власником коропа стала жінка-колекціонер Інін із Тайваню. Виростили найдорожчу у світі рибину на японській рибній фермі Saki Fish в місті Хіросіма. На час продажу рибі було 9 років.

Також справжнім коропом у Японії вважають рибу, яка пройшла щонайменше 6 селекційних відборів. Після цього йому навіть присвоюють певну категорію.

Коропи кої дуже витривалі. Вони справжні довгожителі. Може не усі повірять, але найвідоміший довгожитель серед кої прожив 226 років. Цей легендарний кої на ім’я Ханако також родом із Японії. Він, звичайно, рекордсмен, але й інші кої живуть не мало. За хороших умов можуть прожити і пів століття.

Ці коропи доволі швидко починають впізнавати господаря і навіть беруть корм з рук.

Їх навіть можна погладити.

Кажуть, що коропи кої здатні до найпростішого дресирування – можуть запам’ятовувати до 20 команд.

За тривалу селекційну роботу забарвлення тіла коропів кої суттєво змінилися, зараз вони лише віддалено нагадують предків.

Зовнішній вигляд коропів кої

Як ви уже зрозуміли, коропи кої – великі риби. У ставку середній розмір дорослих особин зазвичай коливається у межах 50-70 см. Звичайно, бувають і екземпляри більші за метр. У середньому така риба важить близько 6 кг.

Мають велику голову, у самок вона помітно ширша. Хвостовий плавник одинарний, але досить сильний, що дозволяє легко пересуватись у воді.

Забарвлення мають дуже різноманітне, воно залежить від конкретної породи. На насиченість кольору впливає і якість води, і освітлення, та й якість корму.

Внаслідок багатовікової селекції отримали понад 80 колірних варіацій коропа кої, яких в даний час об’єднують за загальними ознаками в 16 груп.

Найвідоміша класична порода кої – Кохаку (Kohaku). Мають тіло білого кольору з яскравими червоними або оранжево-червоними плямами. Ці кольори настільки закріпились за ними, що навіть зовсім інші породи риб зі схожим забарвленням називають кої (гуппі кої, мечоносці кої , пецилія кої і т.ін.).

Хоч коропи кої мають найрізноманітніше забарвлення, та вони усі мають кілька базових: кремовий, жовтий, помаранчевий, білий, чорний, червоний і блакитний.

Окремо згадаємо про породу Танчо (Tancho). Це коропи білого кольору з однією червоною плямою на голові, що зовні дуже нагадує японський прапор. Ці коропи названі на честь ще одного символу Японії – червоноголовий журавель Танчо.

Догляд та утримання коропів кої

Об’єм має бути від 500 літрів, а краще у кілька разів більший. Радять орієнтуватись на таку пропорцію: на 1 см тіла коропа кої має припадати 5 л води. З такого розрахунку на одного невеликого півметрового коропа потрібно щонайменше 250 л.

Коропів краще, звичайно, утримувати у ставках. Там вони почуватимуться вільніше. Та й забезпечити достатній об’єм для них удома доволі складно. Якщо все ж вирішили це зробити, то варто звернути увагу на хоч мінімальні умови.

Ці рибки досить витривалі та здатні жити у відносно широкому діапазоні параметрів. Нормально почуваються при температурі від 15 до 30 °С, звичайно, без різких перепадів. У ставках вони витримують зниження температури води до + 4 °С.

Підійде м’яка вода і середньої жорсткості з нейтральним рівнем кислотності близько 7.

Дуже важливою є потужна фільтрація. Лише внутрішнім фільтром тут не обійтись, тому потрібне зовнішнє фільтрування (продуктивний зовнішній фільтр, фітофільтр, самп). В ідеалі краще організувати протоку. Це, коли в акваріум безперервно подається вода з водопроводу у невеликих кількостях, а надлишок стікає в каналізацію. У такий спосіб відбувається постійне оновлення води. Правда, тут є і небезпеки, якщо у водопровідній воді різко зміняться параметри.

Якщо такої протоки немає, то потрібні щотижневі підміни води – до 30%.

Потрібне хороше освітлення, щоб побачити усе різнобарв’я кольорів.

Корм повинен обов’язково включати натуральні підсилювачі забарвлення, завдяки яким, коропи кої будуть виглядати ще яскравіше. Бажано, щоб корм плавав на поверхні води, так коропам буде простіше знайти його.

Існують спеціалізовані фірмові корми власне для коропів кої. Серед них є плаваючі гранули, які максимально довго не тонуть.

Годувати коропів краще кілька разів на день невеликими порціями. Велику кількість корму їм складно переварити.

У ставках можуть жити і до 50 років. У домашніх акваріумах у рази менше, зважаючи на умови.

Розмноження та розведення коропів кої

Розведення коропів кої в домашніх умовах майже неможливе, бо це потребує акваріумів дуже великих об’ємів.

Статева зрілість у коропів кої настає у 2-5 років. Визначити стать у риб до досягнення ними розміру 23-25 см неможливо. Але навіть у більших особин відрізнити самця від самки не так просто. Визначають за комплексом ознак. По-перше, грудні плавники у самців більш гострі. Під час шлюбного періоду на зябрових кришках утворюються характерні епітеліальні горбочки – туберкули, схожі на манну крупу, шорсткі на дотик.

А самки зазвичай більші та мають більш округле, масивне тіло.

Ще одною визначальним фактором є будова анального отвору – у самців він витягнутий у напрямку хвоста.

Для нересту відбирають одну самку та кілька самцівя. Вважається, що це дозволить підвищити відсоток заплідненої ікри.

Стимулом до нересту є різка зміна параметрів води. У ставку він починається в кінці весни – на початку літа. Тож температура повітря при цьому повинна піднятися хоча б до 20 °С. При утриманні коропів кої в ставку, часто спостерігається масовий нерест. Професійні розводчики намагаються обмежити його, бо потомство, отримане таким чином, зазвичай має набагато тьмяніше забарвлення. Кращим варіантом буде відсадити виробників в окремий ставок-нерестовик. У ньому роблять часті підміни води й посилено годують риб високобілковим кормом.

Одразу після нересту виробників варто відсадити, бо вони можуть поїсти своє потомство, сприйнявши його за корм.

Водойму з мальками потрібно добре аерувати. Перші личинки з’являються через 6-7 днів, вони кріпляться до стінок ставка і висять так 2-3 дня, до вичерпання жовткового мішка.

Після цього молодь готова приймати корм.

Сумісність коропів кої

У сусіди коропам кої мало хто підійде. Бо співрозмірних риб не так легко підібрати, а менші можуть просто стати кормом.

Можна спробувати підсадити золотих рибок, але бажано швидко плаваючих і без вуалевих плавників.

До компанії підійдуть великі соми (птеригопліхти, плекостомуси, синодонтіси), акулячі барбуси.

У ставку взагалі мало які декоративні риби можуть витримати ті ж умови. Золоті рибки також витривалі до температур, але щоб вони не губились у ставку краще підібрати довготілі різновиди як от комети, шубункіни.