Барбус Денісоні (Sahyadria denisonii) – доволі елегантна і симпатична рибка, зовні дуже відрізняється від інших різновидів барбусів. Назву отримав на честь губернатора колоніальної Індії Вільяма Томаса Денісона, який займав цю посаду з 1861 по 1866 рр. Власне науковий опис цієї яскравої і цікавої рибки зробили ще 1865 році, та популярності вона набула аж у 1997 році після великої міжнародної виставки в Сінгапурі.
Власне після цього почався масовий вилов в Індії, який призвів мало не до зникнення барбуса Денісоні. Влада Індії заборонила вилов цих рибок з природи. Зараз їх вирощують на спеціальних рибницьких фермах в Південно-Східній Азії.
Через високу вартість та складнощі у розмноженні ця рибка не така популярна серед акваріумістів, як решта різновидів барбусів. Та барбусів Денісоні цінують за незвичне забарвлення і цікаву поведінку.
Зовні барбус Денісоні взагалі нічим не нагадує звичайного суматранського барбуса. Хіба за активністю вони схожі. Це досить велика (як для барбуса), активна і яскраво забарвлена риба. Має довгасте торпедоподібне тіло, просто ідеальне для стрімкого плавання. У природі ці риби виростають до 15 см, в акваріумі ж сягають не більше 10 см.
Основне забарвлення тіла сріблясто золоте. Хвостовий плавник вилкоподібний, має чорні і жовті смужки.
Від голови до хвоста тягнеться чорна смуга, над якою розташована ще одна – яскраво-червона, та вона доходить лише до середини тулуба.
Форма рибки і ось ця чорна смужка нагадують сіамських водоростеїдів. В акваріумах вони навіть часто плавають разом однією зграйкою.
Самки відрізняються лише більш округлим черевцем.
Тривалість життя в акваріумі може досягати 6-8 років.
Барбуси Денісоні доволі вибагливі до умов проживання. Найкраще їх утримувати зграйками від 8 рибок. Зважаючи на їх розмір та активність, знадобиться акваріум від 200 л і більше. Бажано, щоб це був довгий акваріум, бо ж рибки люблять стрімко плавати.
Обов’язково має бути кришка чи покривне скло, щоб не збирати потім цих чудових рибок на підлозі.
Параметри води в акваріумі бажано тримати у межах: Т = 23-25 ° С, pH = 6.5-7.5, GH = 8-12.
Фільтрація і аерація обов’язкові, бо у природі барбуси люблять водойми з чистою насиченою киснем водою. Щотижня бажано підмінювати до 30% води в акваріумі.
Барбуси Денісоні вважаються всеїдними рибками. У природі поїдають комах, їх личинки, а також водорості.
В домашніх умовах не відмовляться від сухих, живих і морожених кормів. Єдине, що варто стежити, щоб живий корм якісний і добре промитий.
Як уже згадувалось, розведення цього різновиду барбусів дещо трудомісткий. Оскільки статевий диморфізм не виражений, для нересту потрібна група рибок з 7-15 особин. Знадобиться акваріум не менше за 200 літрів. На дні має бути мох чи штучний субстрат, який вбереже ікру від поїдання. Температуру рекомендують підняти до 28 ° С, а воду підкислити. Після завершення процесу ікрометання рибок забирають з нерестовика.
Личинки розміром в пів сантиметра з’являються вже через добу, а самостійно плавати починають ще через тиждень. Мальків відгодовують і регулярно сортують. Параметри води повільно піднімають до звичайних значень.
Барбус Денісоні – попри розміри і активність, рибка доволі мирна. Прояви агресії можливі, якщо їх отримувати поодинці чи парами. Краще утримувати з рибками схожими за темпераментом, бо більш спокійні риби можуть стресувати у такій активній компанії.
Чудово уживуться у компанії інших барбусів, тернецій, скалярій, мирних сомів (коридораси, торакатуми, анциструси).
