Піранії з’явились в акваріумах від бажання утримувати якусь унікальну, небезпечну і відмінну від інших рибу. Піранія – риба, яка вселяє жах, що викликає інстинктивний страх у людей. Посприяли цьому і відомі фільми жахів. Навколо піраній сформувавсь стереотип як надзвичайно небезпечних та кровожерливих риб, однак більшість тих чуток невиправдані. Загалом це дуже цікава риба, хоч початківцям не варто починати з них.
В акваріумі, навпаки, ці риби надзвичайно полохливі. При сильному ударі чи різкому звуку піранії завалюються на бік, опускаючись на дно, ніби прикидаючись мертвими.
Значна частина матеріалів, де описуються нападу піраній, є постановочними – риб ізолювали і тривалий час не годували, після чого кидали в воду їжу. Голодні піранії з люттю накидалися на їжу, не залишаючи їй жодного шансу.
Безумовно, піранії є хижаками. Вони живуть великими зграями і полюють переважно на інших риб. Нападають зазвичай із засідки. Зграї дрібних риб, піддані такій атаці, кидаються врозтіч, а піранії наздоганяють їх по одній. Від великих же риб ці хижаки відкушують шматки, які відразу ковтають.
Напади піраній на людину бували, та поки немає жодного зафіксованого випадку загибелі. Правда, укуси досить болючі, залишають шрами, часто люди можуть втратити пальці. Але і домашній собака чи кіт можуть вкусити при неправильному поводженні з ними.
Зовнішній вигляд
Піранія має широке, стисле з боків тіло. Спинний і грудний плавці розвинені слабко, анальний довший. Хвостовий плавець роздвоєний. Луска дрібна. Нижня щелепа риб масивна, трохи виступає вперед. На обох щелепах розташовані гострі як леза зуби. Лоб похилий, очі великі.
Є багато різновидів піраній, та найчастіше утримується в акваріумах – червона піранія.
Максимальний розмір: від 10 до 14 см, деякі види до 30 см. Максимально велика зареєстрована особина піранії мала в довжину 50 см. В акваріумних умовах розмір зазвичай не перевищує 35 см.
Догляд та утримання
Головна вимога – акваріум великого об’єму (від 100 л) і потужна фільтрація. Тривалість життя: 4-25 років. Кислотність води (pН) варто тримати у межах від 7,0 до 7,5. Температура від 24 до 28 градусів.
Утримувати піраній варто зграями від 5 особин. На таку кількість дорослих риб чудово підійде акваріум від 300 літрів. Вони мають бути однакового розміру, бо менших можуть з’їсти
Акваріум має бути оснащений кришкою, адже риби полохливі і можуть запросто вистрибнути з води. На дно вкладається пісок або дрібна галька. Іноді риб тримають без ґрунту.
Живі рослини висаджувати з піраніями також не варто, вони будуть швидко знищені.
20%-30% води потрібно підмінювати щотижня.
Годування
Сприймають фактично лише натуральні м’ясні корми. Сухий корм – не їх їжа.
У природі раціон піраній представлений, перш за все, невеликими і середніми видами риб. Альтернативою в умовах акваріума можуть бути шматочки м’якоті нежирних морських риб, очищена креветка, мідії, консервовані комахи.
Розмноження
Піранії відносно легко розмножуються в домашніх умовах. Пари рибки утворюють самостійно. Самці, які готові до нересту, формують у грунті ямку, куди самка і відкладає ікру. Після запліднення батько і мати охороняють потомство.
Інкубація – 2-3 дня. П’ять днів молодь знаходиться на стадії личинки, після чого починає харчуватися самостійно. У міру росту мальків необхідно сортувати за розмірами, щоб виключити канібалізм. Статева зрілість настає у віці близько року.
Сумісність
У загальних акваріумах піраній краще не тримати. Бажано, щоб це був видовий акваріум. Найкраще завести зграйку з 5-10 штук. Одну рибку заводити не варто, інакше вона перебуватиме у постійному стані стресу.
У зграї піраній спостерігається чітка ієрархія – найсильніша особина ганяє інших і поїдаї більші та кращі шматки їжі. Можливі напади один на одного.
Червоні піранії іноді уживаються з близькими родичами – паку, метиніси. Хоча конфліктів тут уникнути також не вийде.
Буває, що до піраній запускають великі зграї неонів, родостомусів чи тернецій. При хорошому годуванні вони можуть не зачіпати менших риб. Та не варто забувати, що такі риби є їх природнім кормом.
