Піранії в акваріумі: небезпечні, але полохливі хижаки

Піранії в акваріумі: небезпечні, але полохливі хижаки

pir.jpg (83.64 Kb)

Піранії з’явились в акваріумах від бажання утримувати якусь унікальну, небезпечну і відмінну від інших рибу. Піранія – риба, яка вселяє жах, що викликає інстинктивний страх у людей. Посприяли цьому і відомі фільми жахів. Навколо піраній сформувавсь стереотип як надзвичайно небезпечних та кровожерливих риб, однак більшість тих чуток невиправдані. Загалом це дуже цікава риба, хоч початківцям не варто починати з них.

В акваріумі, навпаки, ці риби надзвичайно полохливі. При сильному ударі чи різкому звуку піранії завалюються на бік, опускаючись на дно, ніби прикидаючись мертвими.

Значна частина матеріалів, де описуються нападу піраній, є постановочними – риб ізолювали і тривалий час не годували, після чого кидали в воду їжу. Голодні піранії з люттю накидалися на їжу, не залишаючи їй жодного шансу.

Безумовно, піранії є хижаками. Вони живуть великими зграями і полюють переважно на інших риб.



Нападають зазвичай із засідки. Зграї дрібних риб, піддані такій атаці, кидаються врозтіч, а піранії наздоганяють їх по одній. Від великих же риб ці хижаки відкушують шматки, які відразу ковтають.

Напади піраній на людину бували, та поки немає жодного зафіксованого випадку загибелі. Правда, укуси досить болючі, залишають шрами, часто люди можуть втратити пальці. Але і домашній собака чи кіт можуть вкусити при неправильному поводженні з ними.

Зовнішній вигляд

Піранія має широке, стисле з боків тіло. Спинний і грудний плавці розвинені слабко, анальний довший. Хвостовий плавець роздвоєний.



Луска дрібна. Нижня щелепа риб масивна, трохи виступає вперед. На обох щелепах розташовані гострі як леза зуби. Лоб похилий, очі великі.

Є багато різновидів піраній, та найчастіше утримується в акваріумах – червона піранія.

Максимальний розмір: від 10 до 14 см, деякі види до 30 см. Максимально велика зареєстрована особина піранії мала в довжину 50 см. В акваріумних умовах розмір зазвичай не перевищує 35 см.

Догляд та утримання

Головна вимога – акваріум великого об'єму (від 100 л) і потужна фільтрація. Тривалість життя: 4-25 років. Кислотність води (pН) варто тримати у межах від 7,0 до 7,5. Температура від 24 до 28 градусів.

Утримувати піраній варто зграями від 5 особин. На таку кількість дорослих риб чудово підійде акваріум від 300 літрів. Вони мають бути однакового розміру, бо менших можуть з’їсти

Акваріум має бути оснащений кришкою, адже риби полохливі і можуть запросто вистрибнути з води. На дно вкладається пісок або дрібна галька. Іноді риб тримають без ґрунту.

Живі рослини висаджувати з піраніями також не варто, вони будуть швидко знищені.

20%-30% води потрібно підмінювати щотижня.

Годування

Сприймають фактично лише натуральні м'ясні корми.




Сухий корм – не їх їжа.

У природі раціон піраній представлений, перш за все, невеликими і середніми видами риб. Альтернативою в умовах акваріума можуть бути шматочки м'якоті нежирних морських риб, очищена креветка, мідії, консервовані комахи.

Розмноження

Піранії відносно легко розмножуються в домашніх умовах. Пари рибки утворюють самостійно. Самці, які готові до нересту, формують у грунті ямку, куди самка і відкладає ікру. Після запліднення батько і мати охороняють потомство.

Інкубація – 2-3 дня. П'ять днів молодь знаходиться на стадії личинки, після чого починає харчуватися самостійно. У міру росту мальків необхідно сортувати за розмірами, щоб виключити канібалізм. Статева зрілість настає у віці близько року.

Сумісність

У загальних акваріумах піраній краще не тримати. Бажано, щоб це був видовий акваріум. Найкраще завести зграйку з 5-10 штук. Одну рибку заводити не варто, інакше вона перебуватиме у постійному стані стресу.

У зграї піраній спостерігається чітка ієрархія – найсильніша особина ганяє інших і поїдаї більші та кращі шматки їжі. Можливі напади один на одного.

Червоні піранії іноді уживаються з близькими родичами – паку, метиніси. Хоча конфліктів тут уникнути також не вийде.

Буває, що до піраній запускають великі зграї неонів, родостомусів чи тернецій. При хорошому годуванні вони можуть не зачіпати менших риб. Та не варто забувати, що такі риби є їх природнім кормом.



Вам сподобалася стаття? Підтримайте україномовне видання: Ваша допомога дозволить нам працювати для Вас і надалі!

 

➡ Приват 4149629353047269

➡ Monobank: 4441114410047144

➡ PayPal: uimcbiz@gmail.com

➡ Patreon https://www.patreon.com/uimc

 

Дякуємо!

 



Підтримайте ZooSvit.info! Become a Patron!

Пецилії – мирні і красиві живородки
Пецилії (лат. Xiphophorus maculatus) без сумніву – одні з найпопулярніших акваріумних рибок, як і більшість живородних рибок. Усе через простоту утримання та розмноження,...
Рибка чорний ніж – нічний хижак. Особливості та умови утримання
Більшість риб схожі між собою за формою, та є такі, що доволі суттєво відрізняються. Одною таких риб без сумніву є чорний ніж або аптеронотус білокаймовий (Apteronotus al...
Золота рибка: історія та догляд
Ця красуня – перша в історії акваріумна рибка, яку довгий час вважали вигаданою істотою з фольклору.Ще з дитинства ми з вами чули про фантастичну рибку,яка виконувала ба...
«Райська рибка» макропод
Макроподи – це одні з перших рибок, яких почали тримати в акваріумах. У Європі цей вид з'явився лише трохи пізніше золотих рибок. Краса та нескладність в утриманні зіграл...
Як правильно запустити нових рибок в акваріум
Нових рибок потрібно поступово акліматизувати до умов вашого акваріума.
Шість основних помилок акваріумістів-початківців
Догляд за акваріумними рибками суттєво відрізняється від догляду за тими ж котиками, песиками чи папугами. Це зумовлено самим середовищем їх перебування (акваріумом), за...
Собака Такса - історія походження та цікаві факти
Таксами називаються мисливські норні собаки, їх характерною прикметою є довгий тулуб та короткі лапи. Також у літературі вживається назва даксгунд, що у перекладі означає...
Догляд за червоновухою черепахою
Червоновуха черепаха – найпопулярніший вид прісноводних черепах
Догляд за сухопутною черепахою
Сухопутна черепаха – популярний вибір екзотичного домашнього улюбленця. Деякі види цих плазунів досягають майже 150 сантиметрів, зазвичай мешкають у саванах, степах, пуст...
Тибетський мастиф. Характеристика та історія походження породи
Тибетський мастиф вважається однією з перших порід собак. Він використовувався для охорони стад і будинків тибетського народу. Порода є незалежною, захисною, і дуже лоял...
Бельгійська вівчарка грюнендаль - історія походження та цікаві факти
Від інших бельгійських вівчарок відрізняються своїм чорним кольором та напівдовгою шерстю.
Британський довгошерстий кіт - історія походження та цікаві факти
Британський довгошерстий кіт, також вживається назва британіка - кіт середнього розміру що належить до групи довгошерстих котів.