Міжнародна назва: American Curl
Країна: Сполучені Штати Америки
Рік: 1985
Вага: 3 кг – 7 кг
Тривалість життя (в роках): 15 – 16
Опис породи Американський керл
Американський керл – це перша порода, яку організація CFA визнала у вигляді як довгошерстих, так і короткошерстих кішок. Тим не менш, стандарт породи містить детальний опис будови тіла і особливо вух:
- Голова – форма модифицрованного клина, довжина морди приблизно в 1,2 рази більше ширини, тверде підборіддя, паралельне верхній губі і носу; плавний перехід від носа до перенісся і чола.
- Вуха повинні виглядати естетично, широкі біля основи і помірно великі, відкриті. Розташовані в рівній мірі на верху і боку голови. Мінімальна ступінь завороту – 90 градусів, при цьому закручуватися повинен кінчик – не більше 1/3 всього вуха. Поверхня зігнутої частини гладка, кінці заокруглені та гнучкі, бувають з невеликими пензликами.
- Очі – форма волоського горіха, овальні зверху і закруглені знизу, помірно великі, широко посаджені, під невеликим кутом між підставою вух і кінчиком носа. Колір чистий і яскравий, може не відповідати забарвленню, однак у плямистих кішок повинні бути блакитні очі.
- Тіло – прямокутної форми, довжина приблизно в 1,2 рази більше висоти в плечах.
- Лапи – середньої довжини, пропорційні тілу, закруглені на подушечках.
- Хвіст – гнучкий, широкий в основі і звужується до кінця, дорівнює довжині тіла.
- Шерсть м’яка, шовковиста, лежить вздовж тіла.
Характер Американського керла
Американський керл – це інтелігентна, доброзичлива, грайлива, невибаглива і добре пристосовується до нових умов проживання кішка. Вона любить грати і потребує просторі і різноманітні іграшки. При цьому, американський керл високо цінується серед любителів кішок за поступливий характер – ці тварини врівноважені і ласкаві, шукають людське суспільство і дотик хазяйських рук.
Ці дивовижні кішки беруть участь у всьому – із задоволенням подивляться з вами телевізор або читають газету. Керли не надто говіркі і свою цікавість або потреби вони зазвичай висловлюють ніжними воркуючими звуками. Американські керли прив’язуються більше до господаря, ніж до оселі. Тому їм не страшні подорожі і переїзди в новий будинок. Найголовніше для американського керла – щоб господар був поруч.