Морська свинка, також вживається назва кавія звичайна та мурчак – гризун, який належить до родини кавієвих, тобто немишовидних гризунів, які поширені у країнах Латинської Америки. Попри свою назву вони не мають жодного стосунку ані до моря, оскільки є тваринами суто сухопутними, ані до свиней. Назва морські свинки притаманна для слов’янських мов і правильно мала б звучати “заморські свинки”, що підкреслює їх “заморське” походження. Окрім того вони видають звуки, схожі на хрюкання та мурчання, тож звідси слова “свинки” та “мурчаки”. Однак аналогія добре прижилась в українській мові, тож самці отримали назву “кабан”, натомість самки – “свиноматки”. Натомість на батьківщині індіанці називають їх куй а після колонізації Америки виникла назва гвінейська свиня від вартості однієї твариини – 1 гінеї.
Також плутанина може виникнути з морською свинею, тобто делфіном фоцена звичайним, хоча, звісно, окрім неофіційної назви між цими тваринами нема нічого спільного.
Є версія, що предками цих тваринок є невеликі гризуни кавія гірська або кавія бразильська — обидва види і зараз зустрічаються у дикій природі Південної Америки. Однак якщо обидва види — невеликі гризуни, то ймовірний предок морської свинки розміром швидше нагадував бика та важив до 700 кілограм. Не дивно, що близько 5000 років до нашої ери індіанці їх приручили задля м’яса. У неволі цей вид добре прижився, тож у дикій природі він не зустрічається, хоча окремі особини можуть жити у природніх умовах. У порівнянні з іншими представниками родини кавієвих вони є більшими, окрім того у них збільшилась плодючість,тваринки втратили агресивність, пристосувались до життя у групі — на батьківщині в одному загонімешкає до 20 особин, що забезпечує індіанській сім’ї 5 кілограм м’яса на місяць. Також морських свинок індіанці використовували задля жертвоприношень.
А вже у XVI столітті морські свинки потрапили до Європи – ймовірно, що їх завезли через Північну Америку. Щоправда у Європі ставлення до цих тваринок виявилось набагато гуманнішим – тут вони домашні улюбленці, також їх використовують для проведення дослідів. Використовувати їх у якості їжі у Європі не прийнято.
Цікаві факти про морських свинок
- Домашніми улюбленцями морські свтнки або кавії стали завдяки своєму характеру — вони муркочуть наче коти та люблять, коли їх беруть на руки. Окрім того вони легко запам’ятовують свої імена;
- Морські свинки вимушені постійно щось їсти, при цьому їх основний корм – сіно. Також особливість їх травної системи така, що вони їдять власний кал – у такий спосіб вони засвоюють вітаміни групи К та В;
- Зазвичай тривалість життя морських свинок – 5 років, однак Книга рекордів Гіннеса зафіксувала рекорд 15 років;
- Вже через місяць після народження морські свинки здатні до розмноження;
- Пеніцилін для морських свинок є смертельною отрутою, тож їм категорично заборонено давати цей препарат, чи препарати, які містять пеніцилін.
