Болонка (інша назва – бішон) – одна із популярних декоративних порід собак. Однак говорячи про болонок (бішонів) треба розуміти, що по факту це є група порід, частина з яких офіційно визнані Міжнародною кінологічною федерацією (МКФ), як окремі породи. Зокрема до болонок (бішонів) належать: бішон фрізе, гаванський бішон (гаванська болонка), яка є єдиною національною породою на Кубі, зараз особливо популярною є в США. Також такою породою є болоньєз – італійська за походженням порода, яка з’явилась завдяки схрещуванню мальтійської болонки та пуделя. Також є породи мала левова собака, мальтійська болонка та котон де тулеар – всі перераховані породи визнані Міжнародною кінологічною федерацією.
Окрім того ще є російська кольорова болонка, яка була виведена в Совіцькому Союзі, однак МКФ її не визнала за окрему породу. Останню породу створили селекціонери з Ленінграду (тепер Петербург) у 1950-ті роки шляхом схрещування різних типів болонок, пекінесів та ши-тцу, стандарт породи було затверджено на рівні СССР 1966 року.
Офіційна назва цієї групи порід – бішон, що у перекладі з французької означає “дрібно закручувати, наряджати, доглядати”. Слово “болонка” походить від назви італійського міста Болонья. Однак назва французька болонка в українській мові з’явилась в совіцькі часи – так називали породу болоньєз, оскільки її завезли з Франції, тож буквально воно означає болонська.
Мальтійська болонка (бішон) ввжається однією з найдревніших порід собак. Зокрема за версією, яку висловлював батько теорії еволюції Чарльз Дарвін перші собачки, схожі на мальтійську болонку були ще в 6 тисячолітті до нашої ери. Доказом давності мальтійських болонок є статуетки, які археологи знайшли у гробниці єгипетського фараона Рамзеса ІІ (1314 – 1224 р до н.е.), які зображали собачок схожих на мальтійських болонок.
Серед дослідників нема єдиної думки щодо походження назви мальтійська болонка – популярною версією є те, що їх батьківщиною є середньоземноморський острів Мальта. Однак за іншою версією їх батьківщиною є адріатичний острів Млета. Зокрема Страбон та Арістотель називали їх мелетійськими собачками. Втім у старовину Мелітою називали всі острови, розташовані у Середземному морі, у тому числі і Мальту.
Втім навіть у ті давні та суворі часи порода користвалась популярністю, вона швидко поширювалась із Європи до Китаю куди вона потрапила у 1 столітті нашої ери – купці з Мальти міняли їх на дорогі тканини та навіть дорогоцінності.
Важливим роком в історії мальтійських болонок (бішонів) став 1864 рік, коли цих собачок вперше продемонстрували на виставці у Бірмінгемі. Порода швидко завоювала прихильність англійців – 1873 року вони створили перший клуб шанувальників мальтійських болонок. Невдовзі популярність породи мальтійських болонок набула всесвітнього масштабу – 1888 року перша мальтійська болонка була зареєстрована в США.
Пік популярності мальтійських болонок (бішонів) припадає на 30-ті роки ХХ століття – саме тоді їх чисельність досягла максимуму.
Ця порода могла і зникнути, такі загрози виникали в ході двох світових воєн, коли людям було просто не до таких мирних і симпатичних створінь, як мальтійські болонки. Після завершення Другої світової війни популяція мальтійських болонок скоротилась до кількох особин, однак вже до 1965 року, тобто протягом 20 років ентузіастам вдалось відновити їх чисельність.
Цікаві факти про болонок
- Зображення мальтійських болонок є на полотнах геніалььних художників Рубенса, Тіціана, Гойї та інших.
- У Середньовіччі утримувати мальтійських болонок могли тільки найвищі сановники, часто це були монархи, як королева Англії Елизавета І, король Франції Людовік ІХ, король Іспанії Філіп ІІ, королева Шотландії Марія Стюард.
- Мальтійська болонка — це справді королівський подарунок. Зокрема у ХІХ столітті мальтійську болонку подарували королеві Англії Вікторії, яка стала великою шанувальницею мальтійських болонок.
- Оскільки власниками мальтійських болонок були лише представники найвищої знаті, їх розведення ретельно контролювалось. А сама порода була під охороною монархів.
