Пудель – одна з декоративних порід собак, яка за кваліфікацією Міжнародної кінологічної федерації належить до групи собак-компаньйонів та тоїв. Вважається однією з найпопулярніших та найвпізнаваніших порід собак. Слово пудель походить від німецького “paddeln”, що перекладається як “хлюпатись”. Це відображає одну з основних характеристик цієї породи – любов до води адже за будь-якої нагоди пуделі готові кинутись у воду – якщо ця собака опиниться на березі будь-якої водойми вона без вагань кинеться у воду.
Собаки подібні на пуделів були відомі ще в епоху античності, їх зображення датуються 12-13 століття, пуделеподібні собаки є на римських та грецьких монетах.
Є однією з давніх порід, що була виведена у 15-16 столітті, а предками пуделів були довгошерсті пастуші та мисливські “водяні собаки”. Підтвердженням давнього походження пуделів є численні зображення цих собак на картинах та у скульптурах, які датуються саме цим періодом. При цьому перший опис пуделя 1555 року зробив Конрад Гесснер, а 1562 року Гунрат Форер описав три різновили пуделів – карликового, великого та багатокольорового. До речі, традиція вистригати шерсть у пуделів також дуже давня та пов’язана з одним із його предків – “водяною собакою”, яка була популярною в Іспанії. Оскільки доглядати за її шерстю, яка була схожа на вірьовки, було дуже складно, її вистригали. Батьківщиною пуделів вважається Франція та Бельгія де їх спочатку вивели для полювання на водоплавну дичину, завданням пуделів був пошук застрелених птахів. Зараз це може здатись, звичайно дивним, однак тоді мисливці оцінили малу вагу пуделів та густу шерсть, які дозволяли пуделям гелко триматись на воді. Втім з плином часу роль пуделів зійшла до нуля і зараз їх у ролі собак-мисливців неможливо уявити, натомість тепер це популярна кімнатно-декоративна собака.
Причому популярність у якості декоративної собаки пуделі здобли ще у 16-му столітті, зокрема у роки правління Людовіка XVI, коли він став улюбленим собакою французьких дворян. Втім пуделі користувались популярністю і при інших монарших дворах. Зокрема особистий пудель англійського принца Чарльза Руперта на кличку Бой загинув 1644 року захищаючи свого господаря. Також пуделі працювали з мандрівними акторами, їх використовували для демонстрації фокусів. А щоб такі пуделі-актори виглядали ефектніше їм робили спеціальну стрижку. Тож у Франції відрили спеціальні перукарні для собак, однак здебільшого в них стригли, звичайно пуделів. Одну з таких стрижок – лев – винайшла королева Франції Марія Антуанетта, яка була великою шанувальницею цієї породи. З середини ХVІІІ століття пуделі отримують популярність в імператорській Росії, причому першу собаку подарували імператриці Катерині ІІ.
1904 року у Німеччині було прийнято перший стандарт породи пудель які ділились на великих та мініатюрних. 1936 року Міжнародна кінологічна федерація прийняла новий стандарт пуделя, які відтоді діляться на великих, малих та мініатюрних. 1984 року було ухвалено міжнародний стандарт для той-пуделів.
Цікаві факти про пуделів
- Хоча пудель вважається декоративною собакою, однак у роки ІІ світової війни у совіцькій армії їх використовували для пошуку мін а також в якості зв’язківців. Також один із московських клубів використовує пуделів для сторожової служби.
- У Південно-Африканській Республіці пуделів використовують як провідника для глухих — собаки чудово себе зарекомендували у цій ролі.
- Пуделі надихали на творчість багатьох відомих людей, зокрема компохитор Бетховен так перейнявся смертю свого улюбоеного пуделя, що написав елегію. Також німецьких поет Генріх Гейне присвятив пуделю вірш “Чеснотна собака”. Франкцузька письменниця Жорж Санд була власницею двох великих пуделів, яких вона прикрашала зеленими бантами. Також пуделі є на полотнах Рембрандта,Альбрехта Дюрера та інших відомих митців.
- Британський прем’єр Вінстон Черчилль, якого зазвичай впізнають за знаменитою сигарою також був великим шанувальником породи, йому належав маленький, коричневого кольору пудель Руфус, якого він любив пригощати шоколадними цукорками.
- У наполеонівській армії був відомий пудель на кличку Вусач, який порятував чимало французьких солдат та відзначився у битві під Аустерліцем за що навіть був нагороджений орденом.
