Чума м’ясоїдних (собак)
1297

Чума м’ясоїдних (собак)

Загальні відомості про хворобу

Чума м’ясоїдних (Pestis carnivorum, хвороба Карре, чума собак, інфекційна катаральна лихоманка собак) — гостра контагіозна хвороба, що характеризується гарячкою, катаральним запаленням слизових оболонок органів дихання, травлення й сечовиділення, а також ураженням центральної нервової системи, очей та шкіри. Чуму м’ясоїдних установлено в Європі та Росії в другій половині XVIII ст. У 1762 р. зареєстровано в Криму під назвою «кримська хвороба». Вірус чуми собак вперше був виявлений французьким ученим Карре в 1905 р., вірусна природа хвороби доведена Данкіним і Лейдлоу в 1926 р. Чума м’ясоїдних поширена в багатьох країнах світу, завдає значних економічних збитків хутровому звірівництву та службовому собаківництву.

Клінічні ознаки та перебіг хвороби.

У собак інкубаційний період триває від кількох днів до 3 тижнів і довше. Перебіг хвороби надгострий, гострий, підгострий та хронічний. Розрізняють легеневу, кишкову, нервову та шкірну форми чуми, іноді відмічається змішана форма хвороби.



Надгострий перебіг буває дуже рідко, характеризується раптовим підвищенням температури тіла до 40 – 41 °С, різким пригніченням, відмовою від кормів, швидкою загибеллю тварини в перші 2 – 3 доби хвороби. Гострий перебіг спостерігають на початку ензоотії. Проявляється високою температурою (39,5 – 41,2 °С), яка утримується 1 – 2 доби, потім знижується, стає сталою чи ремітивною. Тварини малорухливі, тремтять, відмовляються від кормів. З ніздрів витікає серозний, слизистий, а згодом гнійний ексудат, розвивається кон’юнктивіт, з’являється кашель. Може також спостерігатись ураження травного каналу. Тривалість хвороби — 15 – 21 доба. Найчастіше трапляється підгострий перебіг.


Проявляється пригніченням, зниженням апетиту, важким диханням. Спостерігаються світлобоязнь, почервоніння та набряк кон’юнктиви, склеювання повік гноєм. Навколо ніздрів, рота, на внутрішній поверхні стегон та черевної стінки з’являються дрібні червоні плями, на місці яких згодом утворюються гнійні міхурці та кірочки.

Тривалість хвороби — 3 – 4 тижні. Хронічний перебіг проявляється ураженням нервової системи. Хвороба триває 1 міс і більше. Форма прояву хвороби визначається домінуючими клінічними симптомами.


Однак за всіх форм чуми уражаються очі. У разі легеневої форми спостерігаються риніт, трахеїт, бронхіт, прискорене важке дихання. Згодом різко підвищується температура, розвивається плеврит, катаральне запалення легень. За кишкової форми відмічають запори, що змінюються проносом, фекалії рідкі, жовтого кольору, з домішкою слизу та крові, блювання, повну відмову від кормів, швидке виснаження.

У разі шкірної форми на безшерстих ділянках черева й стегон з’являються пустульозно-вузликові ураження, екзема, кірочки. Нервова форма супроводжується збудженням тварини, агресивністю, судомами окремих груп м’язів, парезами, паралічами задніх кінцівок, прямої кишки, сечового міхура, лицевого нерва. Розвиваються сліпота, глухота, втрата нюху, які нерідко залишаються на все життя.

За змішаної форми можливе одночасне ураження органів дихання і травлення або нервової системи. У хутрових звірів інкубаційний період триває 9 – 30 діб, іноді довше.




Хвороба проявляється тими самими клінічними ознаками, що й у собак. У лисиць переважають катаральні явища (кон’юнктивіти, риніти), наприкінці спалаху ензоотії домінує нервова форма. У норок відмічають слизисто-гнійні кон’юнктивіти та риніти, опухання лап. Проте частіше зустрічається шкірна форма, при цьому ураження нерідко спостерігаються по всьому тулубу. В кінці хвороби порушується координація рухів, виникають паралічі кінцівок, з’являється пронос. Тривалість хвороби — 2 – 18 діб. Летальність у молодняку може досягати 100 %, у дорослих звірів — 30 – 35 %.

Лікування чуми м’ясоїдних

Якщо ви спостерігаєте схожі ознаки у Вашої тварини то бажано звернутись до ветеринарного спеціаліста. Хворих тварин забезпечують дієтичними кормами та оптимальними умовами утримання.

Як вберегти домашнього улюбленця від піроплазмозу?
Потрапивши на тіло жертви, в передчутті «смачного обіду», своїм хоботком, забезпеченим гострими зубчиками, кліщ прорізає шкіру тварини, щоб дістатися до кровоносної суди...
Синдром
Ось і наближаються новорічні свята, які всі ми з нетерпінням чекаємо і хочемо відсвяткувати їх якомога яскравіше і незабутньо. Незамінним атрибутом свят є барвисті салюти...
Собаки та кішки, які не викликають алергію у людей
Вважається, що алергія на кішок і собак пов'язана з шерстю, але це не так. Алергени, які викликають всі неприємні симптоми, містяться в слині тварини, сечі і частинках ш...
Причини виникнення ковзання на попі у собак
Багато власників, помітивши, що їх собака ковзає на попі по підлозі, скоріше хапаються за гаджети, щоб зняти таку комічну поведінку собаки на відео. І дарма, бо як причи...
Бігль. Догляд та опис породи
Біглей вважають найдавнішою породою собак, яку вивели справжні цінителі полювання - англійці. За часів раннього середньовіччя у аристократії було мало розваг. А найцікав...
Німецький дог
Німецький дог є однією з найпопулярніших порід. Деякі називають його гігантом серед собак. Дійсно, значні розміри собаки не залишають байдужими нікого, але, незважаючи н...
Норвезька лісова кішка
У норвезької лісової кішки сильне м’язисте тіло, довгі міцні лапи і міцний скелет. Голова класичної клиноподібної форми, вуха стоячі, з китицями на кінчиках, а внутрішн...
Рибка лабео: умови утримання та сумісність
Лабео – доволі приваблива рибка завдяки своїй формі, забарвленню та поведінці. Це активна і територіальна рибка, тому далеко не кожен підійде йому в якості сусіда по аква...
Шотландський (Гордон) сетер: особливості породи
Шотландський сетер, або гордон сетер, як його ще називають, характеризується чорно-підпалим забарвленням шерсті. Свою назву порода отримала в честь шотландського герцога...
Ктенопома леопардова – розумний та обережний хижак-мисливець
Ктенопома леопардова – лабіринтова рибка, яка, як і гурамі та півники, здатна отримувати кисень не лише з товщі води, а й з повітря. Без сумніву надзвичайно цікава у пове...
Сіамський водоростеїд або САЕ
Водоростеїд сіамський, якого ще називають САЕ, SAE (англ. Siamese algae eater) – уже із самої назви стає зрозуміло, чим може бути корисною ця рибка. САЕ справді чудово вп...
Китайська хохлата
Незважаючи на свою назву, китайська хохлата собака має походження зовсім не з Китаю, хоча, при погляді на неї дійсно виникає асоціація з іншими маленькими китайськими с...