З розвитком акваріумістики у штучних домашніх водоймах можна зустріти безліч цікавих, великих, дрібних, яскравих та різнокольорових рибок, та напевно найдивніший з акваріумних мешканців – мулистий срибун. Його і рибою складно назвати, зважаючи на зовнішній вигляд та особливості поведінки. Однак це таки рибка.
. . . .
Зовнішній вигляд та особливості
Мулистий стрибун має низку унікальних рис у зовнішній і внутрішній будові, його можна назвати перехідною формою між рибами і земноводними. Фактично вони більше схожі до амфібій.
. . . .
Ймовірно, такий зовнішній вигляд вони отримали у ході еволюції, зважаючи на унікальне середовище проживання – мангрові зарості. Стрибун (Periophthalmus sp.) – рід тропічних риб з сімейства Oxudercidae, який включає в себе близько 35 видів. Є близькими родичами бичків, тому дуже нагадують їх зовні. Вони живуть у приливно-відливній зоні, тому у них розвинулись деякі пристосування для виживання. Назву таку отримали, бо значну частину часу проводять, копаючись у мулі.
Також читайте: 16 цікавих фактів про акваріумних рибок
Видовжене тіло мулистих стрибунів може досягати від 5 до 25 см. Голова непропорційно більша тіла, на самій її верхівці є пара очей без повік. Вони нагадують перископ, який дозволяє оглядати поверхню водойми з-під води.
Мають короткий, але м’язистий хвіст, який дозволяє рибці переміщатися стрибками.
Грудні плавники схожі на лапки амфібій, вони допомагають пересуватись по суходолу. Анальний плавник видозмінився у черевну присоску. А спинний плавник прямокутний, довгий, розділений на дві частини, переливається різними кольорами.
Зяброва щілина невелика, може щільно закриватися для збереження вологи. Перед виходом на суходіл, мулистий стрибун набирає воду в рот і щільно притискає зяброві щілини, щоб зберегти невелику кількість вологи. Саме це волога змочує зябра і не дає їм висохнути. Однак ці запаси потрібно постійно поповнювати. Однак ця ж особливість не дозволяє рибкам повноцінно дихати розчиненим у воді киснем, відтак вони пристосувалися використовувати для дихання атмосферне повітря.
Та мулисті стрибуни здатні дихати навіть через шкіру як і амфібії.
Визначити стать практично не можливо.
В акваріумі можуть жити до 3 років.
Умови для утримання мулистого стрибуна
Для комфортного існування у домашніх умовах мулисті стрибуни потребують акватераріум об’ємом не менше 100 літрів. І тут більше важливий не так сам об’єм, як площа поверхні дна.
Має бути ділянка для плавання з глибиною 10-15 см та ділянка суходолу з піщано-мулистим дном, великими корчами і камінням. Це буде нагадувати середовище природного проживання стрибунів.
Резервуар потрібно обов’язково накривати, бо ж рибку не дарма називають стрибун. Та й це потрібно, щоб була висока вологість всередині. Температура повітря та води не повинна серйозно відрізнятися і має складати у межах 25-30 ° С. Бажана кислотність (pH) = 8.0-8.5, жорсткість (GH) 10-25, солоність: 15-20 ‰.
Не варто утримувати стрибунів у суто прісній воді, вона має бути дещо підсолена.
Вони не надто вибагливі до їжі – фактично їдять будь-який риб’ячий корм. У природі вони харчуються комахами, молюсками, ракоподібними і черв’яками. Їдять навіть водорості.
Також читайте: Топ-6 невибагливих акваріумних рибок
У домашніх умовах, звичайно, варто максимально урізноманітнювати їх раціон. Із задоволенням їдять живих цвіркунів.
Важливо! Годувати стрибунів краще на суші, бо у воді вони стають короткозорими. Їх можна привчити годуванню з рук.
Розмноження та розведення
Розвести мулистих стрибунів вдома доволі складно, а от у природі процес відбувається досить цікаво. Єдина різниця статей у тому, що самки поводяться більш спокійно і миролюбно. А ось самці у період розмноження досить агресивні, влаштовують показові бої.
Самці викопують нірки до 1 метра завглибшки з декількома виходами (як ви розумієте у домашніх умовах це досить складно). Ці нірки служать притулком майбутнім ікринкам. Щоб привернути увагу самки, самці стрибають і видають специфічні звуки, схожі на спів. Запліднення у рибок внутрішнє – це ще одне пристосування для виживання.
. . . .
Сумісність
Мулистих стрибунів радять тримати поодинці, бо це дуже територіальні рибки. Двоє самців не варто утримувати разом, бо можливі сутички. Групу стрибунів можна утримувати разом, але в достатньо великих об’ємах.
З огляду на особливості утримання, підселювати інших рибок разом з мулистими стрибунами також не рекомендується. Хоча є випадки успішного утримання з невеликими рибами.
Уживуться із ракоподібними схожого розміру, стрибуни співіснують з ними у природі.
