Турецька ангора, також ангорський кіт – найдавніша довгошерста порода домашніх котів.
Відповідно до своєї назви батьківщиною породи є Туреччина, а назва походить від тамтешньої столиці Анкари, яка у старовину називалась Ангора – причому ця назва за містом вживалась подекуди до 1923 року. Також від цього ж кореня походять і такі назви, як ангорська шерсь, ангорські кози та ангорський крілик. Також ангори є предками перських котів, тривалий час їх навіть плутали і обидві породи називали перськими. У Туреччині ангори були на особливому становищі – за Кораном кіт є чистою твариною, яка може навіть зайти до мечеті, тож дуже швидко він став мешканцем султанських палаців, ну а ангорський кіт у подарунок був ознакою особливої прихильності до людини.
До Європи ангори потрапили у XVI столітті. Втім особливістю турецьких ангор є біла шерсть що зробило їх справжніми аристократками – вони стали мешканцями королівських палаців Парижу та Лондону, а найвідомішим в історії заводчиком ангор був кардинал Рішельє. Також вони були дуже популярними у багатих будинках. Попри аристократичний статус турецькі ангори не витримали конкуренції із персидськими кішками, тож на початку 1920-х років у Європі порода фактично зникла.
. . . . .
Втім вже у 1917 році, тобто зразу по завершенню Першої світової війни уряд Туреччини у співпраці із зоопарком Анкари зайнявся відновленням породи, яка була оголошена національним надбанням. При цьому було поставлено завдання створити абсолютно білого геторохромного (з очима різного кольору) кота. Програма з відновлення турецьких котів діє вже понад сто років, при цьому найдорожчими є абсолютно білі коти з одним оком жовтим, другим – блакитним. 1962 року кількох котів із зоопарку Анкари придбали американські любителі, тож тепер за океаном це одна з популярних порід. Натомість у Європі вона такого визнання не має, а у Великобританії породу взагалі не визнали.
Втім, якщо ви маєте абсолютно білого довгошерстого кота – це ще не означає, що ви є власником породистої ангори. Міжнародна Асоціація любителів котів визнала її однією з 40 чемпіонських порід, однак така тварина повинна мати у своєму родоводі предків, які походять із зоопарку Стамбулу. Втім американський варіант ангори дещо відрізняється від європейського, зокрема за океаном вони можуть бути й інших кольорів.
Втім як окрема порода у світі ангори були вперше зареєстровані у 1973 році. 1978 року було допущено існування небілих ангорських котів. Різні фенологічні організації у різні роки реєстрували ангору як самостійну породу, наприклад WCF визнав їх 1986 року, а FIFE лише 1988 року у білому варіанті, а 1994 року – частково визнав можливість кольорового забарвлення.
