Характеристика породи Джунгарський хом’як
Джунгарський хом’як – це невеликий гризун з родини Хом’яків, який за рахунок повної відсутності запахів, своєю охайності і простоти догляду вважається найпопулярнішим серед домашніх тварин.
Зростання такого домашнього вихованця становить до 5 см, а вага до 45 грамів. Даний вид гризунів має покриті волоссям ступні, темну смугу на спині, зазвичай вона сіра і дуже короткий хвіст, який часто практично не видно, коли звір сидить. Хутро відрізняється значними білими вкрапленнями.
Джунгарський хом’як має мордочку загостреної форми, невеликі вуха, а його пальцеві горбки ховаються під густим волоссям, яким вкрито підошви лап. Довжина тіла дорослої особини становить до десять сантиметрів. Черево у гризуна світле, а його спина має вохристо-сіре або буро-сіре забарвлення. Лапи цього гризуна білого кольору, вуха зсередини мають біле забарвлення, а по його хребту проходить чорна вузька смужка. У природі влітку у хом’ячків переважає сірувате забарвлення, а в зимовий період його шерсть стає білою з сріблясто-білим відтінком. Тривалість життя джунгарського хом’яка становить три роки.
З наближенням зими й коротшими днями темне хутро джунгарського хом’яка майже повністю стає білим. Проте у неволі цього зазвичай не трапляється, оскільки гризуни, які утримуються вдома, зазвичай піддаються штучному освітленню, яке перешкоджає розпізнаванню короткої тривалості зимового дня.
У дикій природі джунгарські хом’яки походять із пшеничних полів Казахстану, лугів Монголії та Сибіру та березових насаджень Маньчжурії. Хом’яки найбільше поширені як домашні тварини в Європі та Північній Америці. Цікаво, що їх шерсть відрізняється за більшою різноманітністю кольорів від тієї, яка переважно зустрічається в дикій природі.
Розмноження та співіснування хом’ячків разом
Джунгарики розмножуються набагато частіше на відміну від породи сирійських хом’яків, і оскільки у них немає фіксованого сезону розмноження, вони можуть продовжувати виробляти певну кількість потомства цілий рік. Часто молоді дитинчата агресивно поводяться один з одним, тоді як племінні самки можуть виявляти подібну агресію до самців. Цікаво, що батько-хом’як набагато дбайливий щодо своїх дитинчат, аніж мати-хом’як, тому що саме він часто стежить за гніздом та вигріває своє потомство.
Важливо знати, що господарям рекомендують не тримати вагітну самку хом’яка на руках, адже це може бути стресом для тваринки, і неправильне поводження може навіть нашкодити її здоров’ю.
Взагалі, джунгарські хом’яки – це тварини-одинаки. Гризуни досить рідко уживаються групами, навіть між парами самців і самок часто трапляються бійки.
Як обрати стать хом’яка
Часто таке буває, що після купівлі самця джунгарського хом’яка через якийсь час сюрпризом для господаря виявляється нове потомство. І справді, розрізнення статі хом’яків може бути складним, особливо якщо вони ще молоді або якщо мають схожі риси. То як же правильно обрати стать джунгарського хом’ячка, щоб не було таких казусів?
Дорослі гризуни вже мають повністю сформовані статеві органи, тому розпізнати стать у них буде набагато легше. Але пам’ятайте, що відрізнити самку від самця джунгарика у віці одного місяця неможливо, тому потрібно почекати, коли хом’ячок сформується повністю. Під час огляду важливо звертати увагу не тільки на геніталії, але й на розмір тіла (самці хом’яків зазвичай більші за самиць), форма тіла (у самців можуть бути більш вигнуті задні лапки, які відображаються в формі тіла) та колір шерсті. Відомо, що в самців також більші щелепи та більші геніталії, що може бути помітними в більш старших хом’яків. Втім, якщо у вас немає досвіду в проведенні таких оглядів, краще звернутися до ветеринарного лікаря або досвідченого заводчика хом’яків.
Розваги для джунгарських хом’яків
Ці домашні тваринки не завжди любителі довго посидіти на руках своїх господарів, проте ні для кого не секрет, що джунгарики, як і всі хом’ячки, дуже гіперактивні гризуни. Популярною розвагою для цих малюків є будівництво лабіринтів із різних цікавих предметів, які не шкодять тваринці, а навпаки розминають її маленькі лапки.
Щоб створити лабіринт для свого хом’яка, вам можна використовувати будь-які матеріали, які є безпечними для тваринки. Деякі можливі варіанти – це картонні коробки, непотрібні книжки, труби з рулонів паперу, мостики з дерев’яних паличок, іграшки для гри в м’ячі, тунелі для кішок тощо. Важливо пам’ятати, що будь-який матеріал повинен бути безпечним для хом’яка, тому переконайтеся, що використовуєте нешкідливі та нетоксичні матеріали.
Також не забувайте про зручність та доступність лабіринту для хом’яка – він повинен бути достатньо великим для того, щоб тваринка могла пройти через нього без проблем, та повинен мати декілька виходів, щоб хом’як міг зручно рухатися по лабіринту.
Догляд за Джунгарським хом’ячком
Харчування взагалі не завдасть клопоту. Годуйте вихованця звичайним кормом для гризунів. Періодично давайте йому овочі, фрукти. Бажано кілька разів на місяць додавати в їжу варене куряче яйце. Прибирання приміщення рекомендується проводити щодня, щоб не з’являвся неприємний запах. В якості підстилки використовуйте деревну стружку, сіно. Кілька разів на рік самка дає потомство. Народжується приблизно сім малюків з виводка. Вагітність триває приблизно п’ятнадцять днів. Іноді термін виноски потомства продовжується. У цей період хом’ячки мають потребу в кальції, білковій їжі. Не рекомендується давати сиру воду. Дбайливо ставитеся до самки, так як вона може напасти, захищаючи потомство. Самці також виявляють чоловічі якості.
Малюки народжуються голими. Шкірочка має брудний рожевий колір. Через кілька днів, новонароджені можуть бачити. Через чотири місяці вони стають повністю самостійними. Гризуни цієї породи доброзичливі, рухливі, легко йдуть на контакт з людьми. Цей веселий звірок не дасть нудьгувати. Він може стати хорошим другом вашим дітям.
