Міжнародна назва бенгальського кота: Bengal
Країна: Сполучені Штати Америки
Рік: 1991
Вага: 3.00 кг. – 7.50 кг.
Тривалість життя (в роках): 17 – 18.
Історія походження Бенгальського кота
Родоначальницею бенгальських котів стала Джин Мілл (Сагден). У неї була наукова ступінь по генетиці, тому підхід до розведення застосовувався професійний. Спочатку вона схрестила домашнього кота з дикою кішкою, привезеної з Індії. Перші експерименти були невдалими, при різних обставинах потомство загинуло, порода пропала. Покоління самців f1 було безплідним, так як дикі і домашні коти – це генетично віддалені види, зате самі мали нормальну фертильність. У наступних поколіннях самці теж ставали плідними.
Лише через кілька років історія розведення продовжилася і Джин здійснила свою мрію. У створенні породи брали участь багато різновидів котів, наприклад, абиссинський, дикий азіатський, звичайний домашній. В результаті вийшов кіт з незвичайним забарвленням і лагідним характером.
Характер та особливості бенгальських котів
Домашній Бенгальський кіт – миле створіння, схоже на картинку (може «застигнути» в красивій позі і довго, вдумливо сидіти), що потребує ласки і постійної уваги. «Бенгали» дуже грайливі і цікаві, але кмітливі, не сунуть свій ніс туди, де небезпечно. Є думка, що ці коти агресивні, але це зовсім не так. В їх генах тече лише близько 20 % «дикої крові», решта 80% вони успадкували від домашніх, тихих, лагідних і спокійних котів. Бенгальський кіт прив’язується до людей ще більше, ніж домашній. Вони, прив’язавшись до своєї «матусі» (свого батечка»), будуть нудьгувати кожну хвилину розлуки. Ці коти неймовірно віддані, готові супроводжувати свого господаря скрізь: на дивані, в ліжку, на кухні, у ванній кімнаті.
Догляд за Бенгальськими котами
Порода Бенгальських котів відноситься до тих котів, які потребують мінімального догляду. Все що вам доведеться робити, це час від часу розчісувати йому шерсть, можливо підстригати кігті та чистити вуха. Також зазначимо, що бенгальські коти взагалі не бояться води, а тому з їх купанням проблем точно не виникне. І останнє зауваження: якщо Ви живете у невеликій квартирі, то доведеться або час-від часу випускати свого улюбленця на вулицю, або регулярного його вигулювати.