Найчастіше привчати одно-двомісячного цуценя до нашийника і повідка досить просто і особливих проблем не виникає. Але чим старше цуценя, тим більша ймовірність, що ви натрапите на його опір. Перш ніж пристебнути повідок, навчіть собаку ходити поруч з вами. Це один з важливих моментів дресирування, на який слід звернути особливу увагу. Команди «поруч», «до ноги» і «до мене» собака повинна виконувати беззаперечно і з першого разу.
Привчайте цуценя виконувати команди ще до того, як почнете виводити його на вулицю. Використовуйте для цього ласощі: перші рази промовляйте команду і показуйте собаці ласощі. Поступово ви досягнете того, щоб собака реагувала на команду без демонстрації частування.
Поширені помилки:
Не кричіть не собаку. Ваше завдання домогтися виконання вашої команди з першого разу. Крики, багаторазові повторення або покарання тільки сповільнять процес навчання і викличуть зайвий стрес у собаки. Найлегше цуценятко привчати в грі. Граючись з цуценям, можна швидко надіти йому через голову нашийник і продовжити гру. Якщо цуценя відволікається на надітий нашийник, спробуйте відвернути його увагу іграшкою або іншою грою. Можна зробити й по-іншому. Одягніть на цуценя нашийник і тут же дайте йому ласощі, після чого зніміть нашийник, вже нічого не даючи. Через секунду-другу знову надіньте ошийник і дайте шматочок.
Якщо цуценя дуже уперте, а нашийник його дуже турбує, то надягайте його кожен раз перед їжею. Годуєте цуценя тільки коли воно в нашийнику .Згодом, якщо ви постійно виводите цуценя на вулицю в нашийнику і на повідку, надягання їх стане для нього сигналом прогулянки і він почне ставитися до них з любов’ю і навіть сам буде приносити.
Привчене в квартирі до нашийника і повідка цуценя на вулиці іноді може поводитися по-іншому: злякатися, лягти і не рухатися, а інколи і закотити істерику. У будь-якому випадку краще його не смикати, а заспокоїти, погладити, дати смачний шматочок і ще раз спробувати змусити його підкоритися надяганню повідка. Зазвичай, якщо господар не жорстокий, така реакція цуценя швидко припиняється. Але пам’ятайте: на вулиці не собака веде вас, а ви – собаку.
Поки цуценя мале, легко протидіяти його прагненню рухатися “в натяг”, тобто натягуючи повідок. Якщо не помічати цього – вірний спосіб навчити собаку гуляти саме так. А потім можна зіткнутися з труднощами боротьби вже з дорослою собакою. Для того щоб навчити собаку поводитися правильно, потрібен час і ваше ставлення до неї ,як лікаря до хворого. Ви повинні бути готові до того, щоб зробити цуценяті неприємно або трохи боляче заради блага його майбутнього життя поруч з вами. Спочатку під час прогулянок на повідку собака може відчувати стрес. У такому випадку спробуйте йти трохи попереду неї, демонструючи таким чином, що ви контролюєте ситуацію і боятися нічого. Не тягніть собаку, якщо вона відмовляється йти. Перемкніть увагу цуценя і потім спокійно направте його в потрібному вам напрямку. Терпіння і спокій – ось ваші головні союзники у вихованні адекватної і слухняною собаки.
