Характер собаки
Австралійських вівчарок спочатку розводили як собак для робіт, як помічниць і вірних друзів для фермерів і їх сімей. В даний час вони як і раніше є відповідальними пастухами і відданими компаньйонами, дуже люблять працювати і щасливі коли перебувають поруч з господарем.
Собаки відрізняються врівноваженістю, енергійністю та активністю. Вони дуже ласкаві і життєрадісні. Представники породи добре сприймають дресирування, радісно зустрічають нові завдання і відмінно їх виконують. Для них дуже важливо, щоб господар приділяв їм увагу і хвалив за допомогу. Якщо ж вихованця залишити вдома одного, то він обов’язково занудьгує і почне псувати речі і меблі.
Австралійські вівчарки люблять дітей і прекрасно з ними дружать. А ось зі сторонніми людьми австралійці поводяться трохи насторожено. Зате вони привітні з іншими собаками, чудово поводяться на виставках і на прогулянках.
Догляд за австралійською вівчаркою
Шерсть у собак середньої довжини. Линька відбувається рясно, сезонно. Якщо в кімнаті, де живе собака, повітря сухе, то процес линьки триває довше. Купати вівчарку бажано раз на місяць або в міру забруднення, використовуючи спеціальні шампуні. Якщо улюбленець живе на вулиці, то взимку він сам відмінно справляється з чищенням шерстяного покриву, катаючись по снігу. А влітку можна організувати похід на річку і купатися там. Після цього собаку обов’язково потрібно прополоскати чистою проточною водою.
Якщо вихованець живе у будинку, то купати його можна у ванній, попередньо поклавши на дно гумовий килимок, щоб лапи не зісковзнули. Після водних процедур шерсть слід добре протерти рушником і можна просушити феном.
Виховання і дресирування
Будучи від природи природженими охоронцями, собаки можуть при неправильному вихованні іноді проявляти зайву агресію при захисті своєї території. Цьому моменту потрібно приділити особливу увагу. Оскільки за своєю натурою австралійські вівчарки дуже доброзичливі, агресія, так само як і боягузтво, відноситься до поведінкових відхилень.
З найперших днів появи цуценя в будинку необхідно пояснити йому елементарні правила поведінки і виділити територію, що допоможе малюкові швидше адаптуватися до нового місця. Важливо, щоб собака знала, хто її господар. В іншому випадку тварина буде прагнути зайняти в будинку головне місце.
Австралійська вівчарка – дуже розумна і талановита, легко навчається і піддається дресируванню. Вважається, що вона здатна виконувати команди через 30-40 повторень. Починати, звичайно ж, варто в домашніх умовах з перших днів появи цуценя, вивчаючи прості команди, які забезпечать його безпеку під час прогулянок: «Фу!», «Поруч!», «До мене!». Мотивація вихованця – важливий момент в дресурі, тому завжди заохочуйте малюка в разі правильного виконання команд. Австралійські вівчарки– ласуни, так що не доведеться довго думати про те, як краще це зробити.
Після того як виконання елементарних команд відпрацьовано в домашніх умовах, слід переходити до занять на вулиці з метою вивчення нових та закріплення набутих навичок при відволікаючих факторах. Слід пам’ятати, що перед початком тренувань рекомендується дати собаці трохи прогулятися і зробити всі свої «справи», щоб згодом нічого не відволікало тварину. Заохочувально-мотиваційний підхід повинен стати основоположним методом в розучуванні команд. Не можна проявляти грубість до вихованця або карати його: це може зробити собаку боязкою і полохливою. Допомога інструктора-кінолога дозволяє швидше закріпити курс загального дресирування. Найчастіше австралійській вівчарці вистачає кількох занять.
