Східноєвропейська вівчарка - історія походження та цікаві факти

Східноєвропейська вівчарка - це службова порода собак, яка була створена у колишньому СССР, при цьому до її появи безпосередній стосунок мають українські селекціонери. Безпосереднім предком східноєвропейської вівчарки є німецькі вівчарки, а роботи над створренням нової породи почалися у 1924 році, коли у Києві розпочали роботу над новою породою собак, яка б була придатна до сторожової та військової служби. Спеціально для цього у Києві було створрено розплідник, де кінологи й займались новою породою собак, яку назвали східноєвропейською вівчаркою - вони схрещували німецьких вівчарок з іншими породами. При цьому для селекції використовували також племінних німецьких вівчарок. У результаті східноєвропейська вівчарка вийшла менш активною, рухливою та агресовною, завдяки чому вони можуть також виконувати функції поводиря. Також робота з виведення породи східноєвропейської вівчарки проводилась у московському розпліднику “Червона зірка”.

Східноєвропейська вівчарка дуже добре себе продемонструвала у роки Другої світової війни, оскілььки виявилась твариною витривалою і добре пристосовувалась до різних кліматичних умов. Втім перший стандарт східноєвропейської вівчарки був затверджений лише 1964 року Кінологічною радою міністерства сільського господарства СССР. Таким чином вона визнана у більшості пост-совєтських держав, її визнав Міжнародний союз кінологічних клубів, однак Міжнародна кінологічна федерація поки не визнала східноєвропейську вівчарку в якості окремої породи. Східноєвропейська вівчарка особливо популярна у Росії, де ці собаки охороняють об’єкти та території, також вони добре шукають вибухівку та наркотики, їх застосовують для конвоювання та затриимання порушників, вони служать у прикордонних військах, поліції, забезпечують безпеку в метро. Також східноєвропейські вівчарки виступають у різноманітних кінологічних змаганнях, у тому числі і міжнародних.

Цікаві факти про Східноєвропейську вівчарку

• Східноєвропейська вівчарка на кличку Абрек є засновником першої чистокровної лінії цієї породи. Також ця собака знімалась у фільмі “Гайчі” (1938 рік).
• Східноєвропейські вівчарки популярні серед кінематографістів, переважно совіцьких та російських. Вперше східноєвропейська вівчарка з’явилась на екрані 1935 року у фільмі “Джульбарс”. 1963 року на екрани вийшов фільм “До мене,Мухтар!” головну рольь в яякому виконував популярний совіцький актор і клоун Юрій Нікулін, а для ролі собаки було задіяно одразу три східноєвропейські вівчарки різного віку. У 2004 році було знято продовження фільму -- серіал “Повернення Мухтара”, при цьому для зйомок було використано уже 17 східноєвропейських вівчарок.
• Східноєвропейські вівчарки брали участь у першому Параді перемоги на Червоній площі у Москві у 1945 році.
• Скульптура з зображенням східноєвропейської вівчарки є популярна серед прикордонників, зокрема такі скульптури прикордонника з собакою є у багатьох прикордонних частинах.