Кішки-сфінкси, мабуть, самі незвичні представники царства домашніх котячих. Вони здаються якимись інопланетними істотами. Про них ходить безліч оманливих тверджень, які необхідно вирішити.
Сфінкси-єгипетські кішки
У міфології сфінкс – чудовисько з тілом лева і лицем та грудьми жінки. Найбільш відома статуя Великого Сфінкса. За визначенням Тита Флавія, римського вченого і письменника, єгипетський сфінкс – символ сили і розуму: тулуб лева символізує силу, людське обличчя – розум. І сила, і розум потрібні сфінксу, щоб охороняти піраміди і храми, повні скарбів. Всупереч асоціативній думці, що кішки – сфінкси – вихідці з Єгипту, вперше згадки про них з’явилися у ацтеків. Їх називали мексиканськими безшерстими кішками.
Цікавий факт: більшу частину років вони дійсно були лисими, але з настанням холодів обростали шерстю, яку потім «скидали» в період потепління. Також знаходилися згадки про лисих кішок – учасників котячих виставок 20-х років, але остання пара тварин, на жаль, не залишила потомства. У 1930-х роках про безшерстих котів повідомляли з Франції, Марокко та Сполучених Штатів. Французький професор-біолог Е. Летар зареєстрував безшерстих кошенят, народжених від пари сіамських котів, і описав мутацію, обумовлену геном h.
Всі сфінкси однаково лисі
Вперше сучасне лисе кошеня народилося у канадської кішки в 1966 році. Селекціонери зацікавилися оригінальним котом, і зробили все можливе для продовження голого роду. А в кінці 80-х перша гола кішка народилася в Ростові-на-Дону, ставши основоположником роду донських сфінксів.
У той же час пітерські фелінологи вивели породу петерболд, незалежно від ростовських колег. Всі три різновиди мають не тільки зовнішні, але і емоційні відмінності. Найбільш спокійними і доброзичливими вважаються канадські сфінкси, що відрізняються округлістю вух і плавністю ліній. У донського сфінкса мордочка більш витягнута і різко окреслена, а петерболд відрізняється більшою витонченістю, величезними вухами і видовженими пропорціями.
Крім того, у кожної з порід допустимі варіанти вовняного покриву – від абсолютно лисих «гумових» кішок без вусів і брів до покритих шерстю різної довжини повністю або частково. Кумедно, що первонароджених сфінксів спочатку намагалися лікувати від лишаю, поки не зрозуміли, що відсутність вовни – нормальна особливість їх тіла.
Сфінкс відрізняється від пухнастої кішки тільки зовні
Температура тіла у дорослих сфінксів може досягати 39 градусів. Вони дуже люблять спати під ковдрою поряд з господарем – гріються. Цією ж особливістю обумовлено швидкий перебіг простудних захворювань і відмінний апетит – метаболізм сфінкса значно швидший, ніж у кішок інших порід. Якщо ж приміщення, в якому живе сфінкс, занадто добре опалюється, і температура в ньому перевищує 20-25 градусів, на тілі тварини виступає коричневий воскоподібний піт. Взагальному, останній легко стерти вологою серветкою.
Шкіра сфінксів досить щільна, що спрощує процедуру ін’єкцій при лікуванні. «Голій» тварині зробити укол буде досить просто. Через специфічну особливість шкірного покриву, сфінксам показані короткочасні сонячні ванни, але ні в якому разі не залишайте вихованця на довгий час під палючими полуденними променями – шкіра цих кішок обгорає швидше, ніж у людини. Більшість сфінксів люблять купатися, але миючі засоби варто підбирати у спеціалізованих зоомагазинах.
Читайте також: СФІНКС- ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО НЕЗВИЧНУ ПОРОДУ
